Умовний спосіб

 

Чи збережуть сировинні ринки інтерес інвесторів 
 
Виставковий сезон нафтогазового комплексу традиційно навесні відкриває компанія "Автоекспо", запрошуючи до Києва для участі в "ИнтерНефтеГаз" і "автозаправного комплексу". В рамках цієї події асоціація "Газові трейдери України" вирішила провести круглий стіл, щоб обговорити всі проблеми видобувного сектора: від інвестиційної привабливості надр до правових аспектів регулювання галузі. Перелік проблем, озвученний̆ учасниками круглого столу, такой̆ же традіціонний̆, як і виставка. Різниця полягає в тому, що економіческій̆ спад істотно скоротив кількість стендів, виставочний̆ зал був заповнений лише на третину, тоді як список проблем галузі буде і далі доповнюватися. 
 
Оскільки круглий̆ стіл назвали "Українські надра на противагу россій̆скому газу", то в своїй доповіді президент асоціації "Газові трейдери України" Роман Сторожев говорив про збільшення собственной̆ видобутку газу за рахунок залучення інвестицій в приватні компанії. За його оцінками, цього року незалежні видобувні компанії поставлять ринку 1,8 млрд куб. м газу, ще 2-3 млрд будуть реалізовані промисловості із запасів ПСГ. Таким чином, частка незалежних трей̆деров в загальному обсязі реалізації українського газу промишйленнікам складе близько 7%. При такому обсязі разгойвори про витіснення російського газу те саме що мріям про постачання на ринок газогідратів Чорного моря. 
 
Однак Україні цілком під силу за п'ять років збільшити загальний обсяг видобутку газу до 25 млрд куб. м за умови щорічного "​​вливання" в галузь $ 500 млн. В розрахунках Міністерства палива та енергетики також вказується, що через десять років видобуток можна наростити і до 30-35 млрд куб. м газу. Незважаючи на економічну кризу, ці цифри, за словами Р. Сторожева, не виглядають захмарними. 
 
"Для ефективного розвитку газовидобутку необхідні чотири складові: прийнятні економічні умови, прозорі відносини між державою та інвестором, створення умов конкурентного ліберального ринку та стабільність законодавства", говорить він. 
 
Оскільки державні компанії завжди були складним партнером, що склалася фінансова ситуація, навіть при значному зниженні податкового тиску, ставить під сумнів їх інвестиційну привабливість. На це є целий̆ ряд причин, основні з яких: продаж газу за мінімальними фіксованими цінами і відсутність зрозумілих правил гри для інвесторів. На цьому тлі незалежні компанії більш привабливий об'єкт інвестіцій̆. У 2006 р вони вклали в геологорозвідку 259 540 000 грн, що можна порівняти з витратами державного бюджету на розвиток сирьевой̆ бази України того періоду. Але для більш активного розвитку незалежних компаній має бути сформований ринок ліцензій̆, додає керівник департаменту надро- і природокористування Національной̆ правовой̆ палати Вадим Мохов. Так, минулого року Міністерство охорони навколишнього пріродной̆ середовища не вийшло на аукціон з ліцензіями на нафтогазові ділянки. Відомство лише обмежилося продовженням вже існуючих ліцензій̆. 
 
Для нарощування темпів розвитку галузі, на думку Р. Сторожева, в першу чергу необхідно привести внутрішні ціни на природний газ до економічно обгрунтованого рівня. Штучне стримування цін може мати найсумніші наслідки: через три-п'ять років Україна залишиться без газу власного видобутку. Директор "Укрнедраресурс" Євген Александров нагадав, що Національна комісія регулювання електроенергетики встановила для державних компаній̆ і працюють з ними приватних видобувачів такой̆ рівень цін, которий̆ не дозволяє акумулювати кошти на геологорозвідку. Виходить, що власний видобуток природного газу не є ціноутворюючим фактором ринку і компанії обмежені в цінах або НКРЕ, або імпортованим газом. 
 
Як вважає Є. Александров, в сьогоднішніх реаліях видобувна галузь також вимагає перегляду фіскальной̆ і законодательной̆ політики з боку держави. Зокрема, щоб задей̆ствовать важкодоступні поклади, необхідно знизити рентні платежі. За оцінкою голови Асоціації "Надрокористувачі України" Михайла Діброва, вітчизняні надрокористувачі припиняють експлуатацію месторожденій̆, обравши не більше 75% запасів, тоді як у світі цей показник перевищує 90%. 
 
"Видобуток вуглеводнів - це інтересний̆ і перспектівний̆ бізнес у всьому світі. Щорічний обсяг інвестіцій̆ в цю галузь міг би досягати в Україні сотень мільйонів доларів. Однак нестабільне українське законодавство нівелює інвестиційний імідж країни. Зокрема, варто сказати, що у нас щорічно змінюється порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, і затверджується він несвоєчасно, каже М. Діброва. наприклад, порядок надання спеціальних разрешеній̆ на 2009 р до сих пір не затверджений. Порівнюючи проект порядку цього року з попереднім, можна побачити, що істотних ізмененій̆ не відбудеться ". Ще більша проблема криється в тому, що законодавча база "розпорошена, обветшалая і неадекватна" часу. Крім цього, діяльність надрокористувачів регулюється більш ніж 150 підзаконними нормативними актами, що не намагалися зібрати в едінственний̆, четкій̆ і всеосяжний документ. У підсумку запропоновані у вітчизняному законодавстві інструменти концесії, соглашеній̆ про розділ продукції та договорів про спільну діяльність є дуже непривабливими в порівнянні з тими, які дей̆ствуют в сусідніх країнах. 
 
Про те, як Н. Азаров червонів перед інвесторами. "Я буквально вчора повернувся з европейской̆ конференції, проводімой̆ Інститутом Адама Сміта в Лондоні. Конференція мала назву" Украінскій̆ інвестиційний саміт ". Первий̆ подобний̆ форум пройшов в 2004 р, сей̆час був вже пятий̆ за рахунком. Юбілей̆ний̆. А інвесторів на ньому було в три рази менше, ніж на першому. і як прикро було слухати виступи окремих учасників про те, як доводиться вести тут бізнес ", розповідав глава Комітету ВР з питань фінансів і банковской̆ діяльності Ніколай̆ Азаров про своей̆ поїздці журналістам. - Ось вийшов один великий інвестор, який планував вкласти в Україну близько $ 0,5 млрд на першому етапі і близько $ 5 млрд на другому, і розповів, як він почав вкладати кошти, а потім уряд розірвав з ним контракт. Він зазнав збитків, які незрозуміло куди віднести. Це почули нечисленні учасники саміту. Потім виступив я і сказав, що влада приходить і йде, а Україна взагалі цікава країна, і впадати у відчай не варто. Зате варто активно брати участь в українському інвестиційному процесі, і ви не прогадаєте, якщо будете вкладати в нашу країну гроші. Можете собі уявити, як звучав мій виступ після виступу людини, який реально втратив тут свої капітали? "
 
Між тим, дослідження, проведене провідним світовим гравцем на ринку стратегічних і фінансових комунікацій The PBN Company, показало, що за підсумками другого кварталу минулого року Україна вперше обігнала Росію за обсягом коштів, залучених у результаті IPO ($ 594 млн) завдяки розміщень на Лондонській фондовой̆ біржі компаній "Миронівський хлібопродукт" і Cadogan Petroleum. 
 
Але повторення успіху не варто очікувати найближчим часом. Якщо 2007 став рекордним за кількістю IPO компаній з країн СНД, і аналітики припускали, що ринки, що розвиваються стануть тіхой̆ гаванню, де інвестори зможуть пересидіти шторм, трощив глобальні ринки, то підсумки минулого року показали неспроможність теорії поділу економічних циклів. Число IPO в світі різко пішло на спад, потягнувши за собой̆ обсяги розміщень з СНД. "Період 2005-2007 рр. Позначив в IPO компаній̆ з країн СНД зростаючу тенденцію до виходу за рамки традиційних сировинних пристрастей і залучення в орбіту банків, девелоперів і компаній споживчого сектора. Однак 2008-й̆ ознаменувався поверненням до вічних пострадянським цінностям: енергетиці та тяжелой̆ промисловості . Банки і девелопери в 2008 р втратили в очах інвесторів всяку привабливість ". 
 
Своєрідним "гальмом" розвитку сфери надрокористування можна назвати "ринок ліцензій̆". Станом на квітень 2008 г. Компанія НАК "Нафтогаз України" видано 319 ліцензій на користування надрами, структурам НАК "Надра України" - 39 разрешеній̆, комерційним структурам - 127. Із загальної кількості виданих дозволів, згідно з даними геологічних служб, чинним є близько 60 %. 
 
В Асоціації "Надрокористувачі України" вважають, що потрібно викорінювати практику "непрацюючих" ліцензій̆. Деякі оператори отримували ліцензії для перепродажу і не планували вкладати кошти. Є такі компанії, які свого часу отримали ліцензії, а після цього не змогли або не захотіли займатися освоєнням родовища, і тримають дозвільні документи для подальшої возможной̆ перепродажу. 
 
Якщо Вам в барі посміхнулася дівчина, очевидно, у неї немає грошей. А якщо Ви посміхнулися у відповідь - очевидно, у Вас гроші ще є. 
 
Марина ПОЛЯКОВА, журнал "Термінал" 
1 березня 2009