Про стратегічні плани та завдання Державної служби геології та надр України в інтерв’ю журналу "ВЕБ: Екопогляд" розповів Голова Держгеонадр України Сторожев Роман Іванович

Інтерв’ю Голови Держгеонадр України Сторожева Р.І. журналу "ВЕБ: Екопогляд"
 
- Які перші кроки на посаді Голови Держгеонадр України Ви плануєте здійснити? Чи будуть вноситися суттєві зміни до підходів у роботі служби?
 
- Геологічна галузь – це дуже важливий стратегічний сектор національної економіки України. Очоливши Державну службу геології та надр України, я перш за все взяв відповідальність за реалізацію державної політики щодо зміцнення мінерально-сировинної бази України. І ця задача не лише декларативна. Сфера надрокористування як і будь-яка інша галузь економіки нашої держави має як проблеми, так і успіхи. Протягом кількох років в Україні реалізовується Програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Як відомо, період реформування ніколи не буває легким, але завжди приносить свої результати.
 
Стратегічні задачі галузі упорядковано містяться у Загальнодержавній програмі розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, метою якої є забезпечення потреб національної економіки у мінеральних ресурсах за рахунок власного видобутку, зменшення залежності України від імпорту мінеральних ресурсів та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок власного видобутку корисних копалин, які мають великий попит на світовому ринку. Перший етап програми було реалізовано протягом 2011-2012 років, починаючи з 2013 року по 2020-й рік реалізується ІІ етап Програми. Хоча Загальнодержавна програма була прийнята у 2011 році, треба врахувати, що складалась вона як пролонгація Програми-2010, а ідеологія, закладена в ній, була сформована ще у 1990-ті роки. Наразі певним чином змінились матеріально-технічні умови проведення геологорозвідувальних робіт, що викликало необхідність враховувати інфляційні процеси, науково-технічні досягнення. Зміни відбулись у законодавстві, яке регулює відносини з інвесторами, що призвело до необхідності суттєво коригувати Програму. Довготерміновий характер Програми вимагає від цього документа більшої гнучкості, можливості реагувати на виклики часу, тому, наприклад, в ній не доцільно наводити перелік конкретних родовищ, натомість слід визначити стратегічні напрями розвитку галузі, залишивши можливість концентрації на певних об'єктах, залежно від кон'юнктури ринку, особливостей розвитку технологій.
 
Перші кроки в цьому напрямку вже зробили. Беручи до уваги всі вищезазначені фактори в рамках засідання Громадської ради при Державній службі геології та надр України, яке було проведено наприкінці минулого року, було прийнято рішення про підготовку проекту Закону України «Про внесення змін до Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» у частині коригування основних показників із врахуванням узагальненої інформації геологорозвідувальних підприємств, тенденцій розвитку світового та українського ринку мінеральної сировини, перспективних потреб національної економіки та стану забезпеченості мінеральними ресурсами, а також з розумінням необхідності максимально адаптувати підходи щодо класифікації корисних копалин згідно до європейських, обґрунтувати нові пріоритетні напрями робіт. Адже раціональний та збалансований шлях розвитку мінерально-сировинної бази можливий лише за умов, які реально склалися у країні та світі. Тому основні задачі Державної служби геології і надр України ставитимуться та отримуватимуть пріоритетність виходячи із основних завдань приведеної у відповідність до вимог сьогодення Загальнодержавної програми і це стане запорукою реалізації головного завдання геологічної галузі, а саме забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази України.
 
- Чи буде Вами ініційована розробка нормативно-правових актів для вдосконалення роботи, пов'язаної із добуванням надр та, зокрема, врахування ними екологічної складової у діяльності?
 
- Вдосконалення нормативно-правової бази – це постійний процес, оскільки змінюються умови роботи геологічної галузі в Україні, уніфікуються нормативні регулюючі документи в рамках міжнародної співпраці і це потребує відображення в українському законодавстві. Тому розробка нормативно-правових актів та їх юридичне супроводження є одним із пріоритетів діяльності служби. Зараз Держгеонадра України, в межах компетенції, працюють над розробкою проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Правил охорони підземних вод від забруднення та виснаження» з метою врегулювання відносин в сфері охорони навколишнього природного середовища і природокористування та недопущення зниження якісних показників підземних вод. Зазначені правила визначають порядок здійснення заходів щодо охорони підземних вод від забруднення та виснаження та направлені на захист водних ресурсів держави, зокрема з урахування екологічної складової, та забезпечення населення України якісною питною водою. Прийняття зазначеного проекту акту дозволить забезпечити реалізацію заходів з охорони навколишнього природного середовища, у тому числі надр, при здійсненні будь-яких видів антропогенної діяльності, яка може негативно позначитись на якісних показниках підземних вод.
 
Крім того, ведеться робота над підготовкою проекту наказу Мінприроди України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння» та проекту наказу Мінприроди України «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобутку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння».
 
Метою цих проектів є встановлення кваліфікаційних, організаційних, технологічних та інших вимог провадження господарської діяльності з видобутку цих видів корисних копалин та здійснення контролю відповідно до вимог закону щодо дотримання вимог з охорони навколишнього природного середовища та надр при здійсненні вищезгаданої діяльності.
 
Більш детально з текстами зазначених проектів нормативно-правових актів можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держгеонадр України у розділі «Регуляторна діяльність».
 
Також ініційована розробка проекту внесення змін у Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази, в рамках яких планується перегляд переліку корисних копалин: потрібно доповнити відсутніми там наразі торфом, лікувальними грязями, ропою та іншими. Особливої уваги заслуговують такі стратегічні корисні копалини групи А як питні та мінеральні води, які в попередньому варіанті документа не були охарактеризовані належним чином. З іншого боку, низку корисних копалин, що містяться в Програмі, слід вилучити. Цей перелік змін у нормативно-правових актах не є вичерпним, адже постійно доповнюється та поновлюється відповідно до вимог галузі.
 
- Чи планується введення інноваційних підходів до розвідування мінерально-сировинної бази України?
 
- Перш за все, говорячи про розвиток мінерально-сировинної бази України, треба говорити не про інноваційні, а про раціональні та економічні підходи. Так, проведені у 2009-2011 роках геологорозвідувальні роботи дозволили виявити нові перспективні ділянки з корисними копалинами, не передбаченими Загальнодержавною програмою, а саме: циркон, рідкісноземельні метали, ставроліт, п'єзокварцову та керамічну сировину, тобто гостродефіцитні, стратегічно важливі для економіки держави корисні копалини. Значну увагу потрібно приділити родовищам вуглеводнів у зв'язку з високою енергоємністю економіки України, а тому – нагальною потребою українських споживачів у власних енергоресурсах та значними обсягами імпорту вуглеводнів. В той же час за результатами реалізації І етапу Загальнодержавної програми проводиться аналіз для визначення завдань, які неможливо виконати через відсутність реальних проявів копалин і родовищ деяких видів корисних копалин, втрату актуальності, неможливість проведення стадії «розвідка» за кошти державного бюджету.
 
На початковій стадії реалізації ІІ етапу Програми необхідно переглянути перелік першочергових напрямів з урахуванням пріоритетності регіональних, гідрогеологічних та еколого-геологічних робіт та визначити стратегічно важливі об'єкти, надати пріоритетності стадії пошуків над стадією розвідки за кошти державного бюджету, залишивши виконання останньої переважно надрокористувачам. В той же час потрібно неперспективні, відпрацьовані площі вилучити і натомість сконцентруватися на певних об'єктах залежно від кон'юнктури ринку, особливостей розвитку технологій.
 
Такі підходи дадуть можливість оптимізувати зусилля геологічних підприємств, фахівців і науковців галузі, та виявити нові перспективні площі для здійснення на них пошукових і пошуково-оцінювальних робіт з метою отримання приросту ресурсів і запасів корисних копалин та підготовки перспективних ділянок для залучення недержавних інвестицій у геологічну розвідку і подальшу розробку родовищ. Недостатнє фінансування призвело до зниження темпів геологорозвідувального процесу, в першу чергу – регіональних геологічних досліджень. Але створення законодавчих механізмів для співпраці держави та приватних інвесторів у галузі надрокористування дає можливість нівелювати втрати через складну економічну ситуацію країни і навіть залучити додаткові інвестиції, збільшити обсяги проведення геологозйомочних, пошукових і геологорозвідувальних робіт, підвищити темпи та обсяги відтворення власної мінерально-сировинної бази і нарешті покращити показники приросту розвіданих запасів більшості стратегічних видів корисних копалин.
 
- Чи заплановані міжнародні угоди у сфері геології і надр? Якщо так, то які? Який вони матимуть економічний, екологічний та соціальний вплив?
 
- У 2014 році продовжиться політика держави по залученню приватних інвестицій у галузь надрокористування. Така співпраця взаємовигідна, оскільки компенсує брак фінансових коштів українській стороні та застарілість технічного оснащення при розробці родовищ, а інвестори отримують привабливі можливості для розвитку видобувного бізнесу на території України та один з найбільших ринків збуту, наприклад енергетичної сировини, у Європі. Найбільший інтерес у міжнародних фінансових груп та світових добувних компаній викликають родовища газу. Як традиційного, так і сланцевого. Внесені у 2013 році зміни до Закону України Про угоди про розподіл продукції покращили умови роботи інвесторів в Україні і дали можливість розпочати реалізацію декількох проектів міжнародної співпраці у сфері добичі вуглеводнів. У першому кварталі 2014 року заплановано підписання Угоди про розділ продукції (далі УРП) з ExxonMobile по Скіфській ділянці, з Chevron по Олеській ділянці – обидві ділянки з покладами сланцевого газу. Також заплановано підписання операційної угоди з Eni і EDF по площах Абіха і Кавказька, і ці ж італійська Eni і французька EDF подали заявку на укладення УРП по Фороської площі з покладами традиційного газу. Крім того, щорічно Державна геологічна служба проводить аукціони з видачі спеціальних дозволів на користування надрами, тож протягом 2014 року можуть з'явитися нові проекти.
 
Також у 2014 році Державна геологічна служба має намір продовжити роботу в напрямку інформаційного забезпечення галузі надрокористування. Ми сподіваємось, що покращити співпрацю з потенційними інвесторами завдяки створенню сталої геоінформаційної системи європейського типу у геологічній галузі України, побудови цифрових науково-технічних геологічних карт та поширення публікацій, зробивши цю інформацію доступною через мережу Інтернет. Один із таких проектів було завершено у 2013 року. Так, у листопаді в Києві відбулась підсумкова зустріч з нагоди завершення українсько-фінського проекту «Нарощування потенціалу для створення геоінформаційної системи європейського типу у геологічній галузі України (ICI-GIMI)». ICI-GIMI є спільним проектом Геологічної служби Фінляндії (ГСФ), Державної служби геології та надр України та Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ). Головна мета реалізації проекту ICI-GIMI – удосконалення доступу до геологічної інформації України через створення веб-сайту GEOportal (http://portal.ukrdgri.gov.ua/) та відповідної інформаційної системи на основі відкритої інформації. Через такий портал широке коло користувачів отримало зручний доступ до геологічної інформації.
 
«Інформатизація» геологічної галузі сприятиме організації та виконання міжнародних проектів з геологічних досліджень та оцінки мінерально-сировинного потенціалу Євразії та інших регіонів світу для вироблення спільного бачення та підходів до вирішення сучасних завдань сталого забезпечення України та Європи мінеральною сировиною для зростаючих потреб економіки та суспільства. Якщо говорити з точку зору міжнародних видобувних компаній, то вони заздалегідь планують та складають інвестиційні програми і наявність якісної геологічної інформації сприяє оцінці заздалегідь фахівцями компанії перспективності тієї чи іншої площі покладів ресурсів, можливих ризиків, та включенню таких проектів до власних інвестиційних програм, передбачення фінансування проектів. Наприклад, оренда установок або морських суден, платформ для буріння пошукових свердловин у всьому світі розписана на багато років вперед і в умовах вимушеного очікування вільної установки родовище не повинно простоювати. Тому вчасна та якісна геологічна інформація є однією з передумов ефективного використання національних родовищ, забезпечення екологічних умов надрокористування та створення сприятливих прозорих умов для співпраці з міжнародною спільнотою сфери надрокористування.
 
- Яке співвідношення доходів та видатків Державної служби геології та надр України заплановано на 2014 рік
 
- Державна служба геології та надр України в результаті своєї діяльності щорічно забезпечує стабільні надходження до загального фонду державного бюджету коштів від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів. План надходжень Держгеонадрами України не тільки виконується, але й за показниками 2013 року можна відзначити певне перевиконання планових показників. У 2014 році заплановано надходження коштів до загального фонду держбюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів в обсязі 260 000 000,00 гривень.
 
Разом з тим служба є відповідальним виконавцем бюджетної програми «Розвиток мінерально-сировинної бази» (КПКВ 2404020). Видатки за цією програмою спрямовуються на виконання завдань та заходів Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, затвердженої Законом України від 21.04.2011 № 3268-VІ. Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» видатки за цією бюджетною програмою передбачені в обсязі 149 341 200 гривень.
 
Таким чином, у 2014 році заплановані надходження до загального фонду державного бюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів майже вдвічі – на 57 % - перевищують обсяг видатків на проведення пошукових, розвідувальних та інших геологічних робіт.
 
07 лютого 2014
журнал "ЕКОпогляд"