На умовах відкритості

 

Україна стала на рік ближче до імплементації стандарту прозорості видобувних галузей
 
У жовтні 2014 виповнюється рівно рік як Україна отримала статус країни-кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей (Extractive Industries Transparency Initiative, EITI). Згідно з рішенням правління Ініціативи, Україна повинна провести необхідні реформи в надрокористуванні і опублікувати свій перший звіт про імплементацію ЕITI до 17.10.15 р.
 
Підписавши угоду про Асоціацію з ЄС, Україна засвідчила намір рухатися європейським шляхом, в т.ч. шляхом приведення національного законодавства до міжнародних стандартів, серед яких - Ініціатива прозорості видобувних галузей. Нагадаємо, ще в 2009 р КМ прийняв рішення про приєднання України до ЕІТІ і визначив, що в реалізації Ініціативи в Україні пріоритетною є нафтогазовидобувна галузь. 17.10.13 р Україна отримала статус країни-кандидата ЕІТІ.
 
Основний акцент при імплементації EITI зроблений на підвищення прозорості платежів, зокрема, в нафтогазовому секторі, який є найбільш важливим компонентом доходів державного бюджету і значно впливає на формування дефіциту в державних фінансах.
 
Ситуація в енергетичному секторі, як, Впрчем, в цілому і в економіці України, сьогодні складна. З споживаних щорічно 52-54 млрд куб м природного газу близько 30 млрд куб м Україна імпортувала з РФ або ж частину необхідного обсягу отримувала шляхом реверсних поставок з Європи все того ж російського газу. Загострення російсько-українського політичного конфлікту поставило під загрозу прямі поставки газу з РФ, а російське походження "європейського" ресурсу дало Росії можливість маніпулювати обсягами цих поставок.
 
Тому, навіть якщо на майбутній зимовий період і будуть досягнуті домовленості щодо імпорту з РФ необхідних українській енергетиці обсягів газу, Україна, згідно з офіційними заявами, все ж буде нарощувати власний видобуток вуглеводнів і посилювати енергетичну незалежність. Але для цього їй знадобиться залучення значних інвестицій.
 
Прихід інвесторів може зменшити гостроту ще однієї проблеми, а саме, дефіциту коштів у держбюджеті, а також стрімко зростаюче безробіття. Так, у разі початку реалізації проектів з розробки нових родовищ, Україна може отримати фінансові вливання в держбюджет за рахунок продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а непосредствено у видобувних компаніях можуть бути створені нові робочі місця. Однак складна ситуація в економіці впливає не тільки на настрої всередині країни: закордонні інвестори воліють не поспішати з участю в українських проектах. І в цій ситуації реальна імплементація принципів EITI має стати важливим сигналом для інвесторів щодо незмінного курсу України на впровадження європейських стандартів та стабілізацію економічної ситуації.
 
Імплементація Ініціативи прозорості видобувних галузей спрямована, насамперед, на створення умов для більш відкритого діалогу між суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері видобутку корисних копалин, і владою. Для якнайшвидшого впровадження принципів EITI в Україні потрібно в першу чергу забезпечити якісні зміни законодавства, що дозволяють поліпшити методи управління у видобувних галузях, і інвестиційний клімат в країні в цілому в результаті проектів, пов'язаних з видобутком корисних копалин. До відома: тільки нафтогазовий сектор країни в частині видобутку регулюють 129 законів та інших документів. При цьому, з одного боку, існує проблема удосконалення законодавчих актів, на підставі яких діють уповноважені контролюючі та регуляторні органи у видобувних галузях, а також узгодження основних юридичних термінів європейського та українського законодавств. З іншого боку, бюрократична система гальмує прийняття основного документа галузі, а саме, нової редакції Кодексу про надра, який би міг об'єднати всі законодавчі норми надрокористування та забезпечити впровадження європейських прозорих і зрозумілих стандартів.
 
Протягом багатьох років українськими родовищами цікавляться відомі міжнародні видобувні компанії, такі як Shell, Chevron, Eni та інші. Однак ефективно працювати в Україні їм заважають нестабільність українського законодавства: мінливий Порядок видачі спеціальних дозволів, зміни фіскальної політики держави щодо видобувних компаній, низький рівень інформованості як самих компаній, так і населення територій, де плануються геологічні роботи. Це призводить до невизначеності бізнесу та затягування термінів реалізації проектів з розробки родовищ.
 
вигоди EITI
 
Реалізація EITI як міжнародного стандарту може привнести ряд позитивних якісних змін в галузь надрокористування, і в процесі роботи над новою редакцією Кодексу про надра стимулюватиме суспільний діалог усіх зацікавлених сторін щодо того, як має здійснюватися управління природними ресурсами України. Так, уряд отримає "протестовані" в інших країнах принципи реформи сфери надрокористування та інструменти для покращення співпраці з іноземними інвесторами, удосконалення процесів проведення геологічних робіт на родовищах, впровадження технологічних інновацій в галузі, збору податків, і в результаті - підвищення стабільності в цьому секторі. У той же час компанії зможуть отримати переваги від ідентичних правил гри, за якими всі надрокористувачі будуть зобов'язані розкривати однакову інформацію.
 
Таким чином, Україна зможе створити більш сприятливий інвестиційний клімат і розвивати потенціал мінерально-сировинної бази України. Застосування принципів EITI відіб'ється також і на соціальних питаннях: населення зможе отримувати достовірну інформацію про даному секторі, місцевих соціальних інфраструктурних інвестиціях і впливі роботи тих чи інших компаній на екологію. В даний час майже 80 найбільших світових нафтогазових і гірничодобувних компаній підтримують процес впровадження EITI і активно беруть участь у ньому, працюючи під впроваджують країнах, а також через міжнародні зобов'язання і галузеві асоціації.
 
Для України в нинішніх умовах імплементація EITI - це надійний гарантований процес застосування міжнародних стандартів. Так, звіти EITI повинні містити базову інформацію про видобувному секторі: розкриття даних за обсягами видобутку, розкриття імен власників ліцензій та заохочення до розкриття інформації про власність бенефіціаріїв, опис того, як розподіляються доходи між загальнодержавними, місцевими та іншими рахунками c повним розкриттям урядом усіх доходів , отриманих від видобувних галузей, опис фіскального режиму і заохочення до розкриття контрактів про видобуток. Також стандарт EITI вимагає більш відкритої інформації щодо діяльності держпідприємств. Наприклад, у країнах, які вже застосовують стандарт EITI, від державних компаній вимагають надавати звітність про доходи, включаючи доходи від продажу ресурсів пайової участі держави; будь-яких витратах на соціальні потреби, державну інфраструктуру або паливні субсидії.
 
Або ж інший приклад: якщо країни отримують значні доходи від транзитного транспортування нафти, газу або інших ресурсів, уряд зобов'язаний розкривати інформацію про отримувані доходи. Кожна країна встановлює свій власний набір цілей EITI, згідно з яким розробляє Робочий план EITI. На початку вересня український план, що складається з більш ніж 75 заходів, був переглянутий і скорочений до найбільш важливих з них на період 2014-2015 рр. Оновлена редакція українського Робочого плану повинна бути представлена громадськості найближчим часом, але виконання навіть скороченого переліку заходів буде залежати від фінансового забезпечення.
 
Що таке EITI
 
Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях - незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт розвитку прозорості у видобувних галузях. EITI спрямована на забезпечення прозорості, з одного боку, платежів, здійснюваних добувними компаніями на користь держави, і, з іншого боку, одержуваних урядами країн доходів, пов'язаних з розробкою національних природних ресурсів (корисних копалин).
 
В даний час стандарт EITI, що вимагає проводити аудит платежів, які здійснюють видобувні компанії, і урядових доходів, пов'язаних з розробкою природних ресурсів, впроваджують понад 40 країн світу, серед яких США, Норвегія, Казахстан, Азербайджан та інші.
 
 
Роман Сторожев, президент Асоціації "Надрокористувачі України"
"Енергобізнес" від 14 жовтня 2014 №41 (879)