Точка зору

 

Україна стала на рік ближче до імплементації стандарту прозорості видобувних галузей 

У жовтні 2014 виповнюється рівно рік як Україна отримала статус країни-кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей (Extractive Industries Transparency Initiative, EITI). Згідно з рішенням правління Ініціативи, Україна повинна провести необхідні реформи в надрокористуванні та опублікувати свій перший звіт про імплементацію ЕITI до 17.10.15 р 
 
Підписавши угоду про Асоціацію з ЄС, Україна засвідчила намір рухатися європейським шляхом, в т.ч. шляхом приведення національного законодавства до міжнародних стандартів, серед яких - Ініціатива прозорості видобувних галузей. Нагадаємо, ще в 2009 р КМ прийняв рішення про приєднання України до ЕІТІ і визначив, що в реалізації Ініціативи в Україні пріоритетною є нафтогазовидобувна галузь. 17.10.13 р Україна отримала статус країни-кандидата ЕІТІ. 
 
Основний акцент при імплементації EITI зроблений на підвищення прозорості платежів, зокрема, в нафтогазовому секторі, який є найбільш важливим компонентом доходів державного бюджету і значно впливає на формування дефіциту в державних фінансах. 
 
Ситуація в енергетичному секторі, як, Впрчем, в цілому і в економіці України, сьогодні складна. Зі споживаних щорічно 52-54 млрд куб м природного газу близько 30 млрд куб м Україна імпортувала з РФ або ж частину необхідного обсягу отримувала шляхом реверсних поставок з Європи все того ж російського газу. Загострення російсько-українського політичного конфлікту поставило під загрозу прямі поставки газу з РФ, а російське походження "європейського" ресурсу дало Росії можливість маніпулювати обсягами цих поставок. 
 
Тому, навіть якщо на майбутній зимовий період і будуть досягнуті домовленості щодо імпорту з РФ необхідних українській енергетиці обсягів газу, Україна, згідно з офіційними заявами, все ж буде нарощувати власний видобуток вуглеводнів і посилювати енергетичну незалежність. Але для цього їй знадобиться залучення значних інвестицій. 
 
Прихід інвесторів може зменшити гостроту ще однієї проблеми, а саме, дефіциту коштів в держбюджеті, а також стрімко зростаюче безробіття. Так, у разі початку реалізації проектів з розробки нових родовищ, Україна може отримати фінансові вливання до держбюджету за рахунок продажу спеціальних дозволів на користування надрами, а непосредствено у видобувних компаніях можуть бути створені нові робочі місця. Однак складна ситуація в економіці впливає не тільки на настрої всередині країни: закордонні інвестори вважають за краще не поспішати з участю в українських проектах. І в цій ситуації реальна імплементація принципів EITI має стати важливим сигналом для інвесторів щодо незмінного курсу України на впровадження європейських стандартів і стабілізацію економічної ситуації. 
 
Імплементація Ініціативи прозорості видобувних галузей спрямована, насамперед, на створення умов для більш відкритого діалогу між суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері видобутку корисних копалин, і владою. Для якнайшвидшого впровадження принципів EITI в Україні потрібно в першу чергу забезпечити якісні зміни законодавства, що дозволяють поліпшити методи управління у видобувних галузях, і інвестиційний клімат в країні в цілому в результаті проектів, пов'язаних з видобутком корисних копалин. До відома: тільки нафтогазовий сектор країни в частині видобутку регулюють 129 законів та інших документів. При цьому, з одного боку, існує проблема удосконалення законодавчих актів, на підставі яких діють уповноважені контролюючі та регуляторні органи в видобувних галузях, а також узгодження основних юридичних термінів європейського та українського законодавств. З іншого боку, бюрократична система гальмує прийняття основного документа галузі, а саме, нової редакції Кодексу про надра, який би міг об'єднати всі законодавчі норми надрокористування та забезпечити впровадження європейських прозорих і зрозумілих стандартів. 
 
Протягом багатьох років українськими родовищами цікавляться відомі міжнародні видобувні компанії, такі як Shell, Chevron, Eni та інші. Однак ефективно працювати в Україні їм заважають нестабільність українського законодавства: мінливий Порядок видачі спеціальних дозволів, зміни фіскальної політики держави щодо видобувних компаній, низький рівень інформованості як самих компаній, так і населення територій, де плануються геологічні роботи. Це призводить до невизначеності бізнесу і затягування термінів реалізації проектів з розробки родовищ. 
 
Вигоди EITI 
 
Реалізація EITI як міжнародного стандарту може привнести ряд позитивних якісних змін в галузь надрокористування, і в процесі роботи над новою редакцією Кодексу про надра буде стимулювати суспільний діалог усіх зацікавлених сторін щодо того, як має здійснюватися управління природними ресурсами України. Так, уряд отримає "протестовані" в інших країнах принципи реформи сфери надрокористування та інструменти для покращення співпраці з іноземними інвесторами, удосконалення процесів проведення геологічних робіт на родовищах, впровадження технологічних інновацій в галузі, збору податків, і в результаті - підвищення стабільності в цьому секторі. У той же час компанії зможуть отримати переваги від ідентичних правил гри, згідно з якими всі надрокористувачі будуть зобов'язані розкривати однакову інформацію. 
 
Таким чином, Україна зможе створити більш сприятливий інвестиційний клімат і розвивати потенціал мінерально-сировинної бази України. Застосування принципів EITI відіб'ється також і на соціальних питаннях: населення зможе отримувати достовірну інформацію про даному секторі, місцевих соціальних інфраструктурних інвестиціях і впливі роботи тих чи інших компаній на екологію. В даний час майже 80 найбільших світових нафтогазових і гірничодобувних компаній підтримують процес впровадження EITI і активно беруть участь в ньому, працюючи під впроваджують країнах, а також через міжнародні зобов'язання і галузеві асоціації. 
 
Для України в нинішніх умовах імплементація EITI - це надійний гарантований процес застосування міжнародних стандартів. Так, звіти EITI повинні містити базову інформацію про видобувному секторі: розкриття даних за обсягами видобутку, розкриття імен ліцензіарів і заохочення до розкриття інформації про власність бенефіціаріїв, опис того, як розподіляються доходи між загальнодержавними, місцевими та іншими рахунками c повним розкриттям урядом усіх доходів , отриманих від видобувних галузей, опис фіскального режиму і заохочення до розкриття контрактів про видобуток. Також стандарт EITI вимагає більш відкритої інформації щодо діяльності держпідприємств. Наприклад, в країнах, які вже застосовують стандарт EITI, від державних компаній вимагають надавати звітність про доходи, включаючи доходи від продажу ресурсів пайової участі держави; будь-яких витратах на соціальні потреби, державну інфраструктуру або паливні субсидії. 
 
Або ж інший приклад: якщо країни отримують значні доходи від транзитного транспортування нафти, газу або інших ресурсів, уряд зобов'язаний розкривати інформацію про отримувані доходи. Кожна країна встановлює свій власний набір цілей EITI, згідно з яким розробляє Робочий план EITI. На початку вересня український план, що складається з більш ніж 75 заходів, був переглянутий і скорочений до найбільш важливих з них на період 2014-2015 рр. Оновлена ​​редакція українського Робочого плану повинна бути представлена ​​громадськості найближчим часом, але виконання навіть скороченого переліку заходів буде залежати від фінансового забезпечення. 
 
Що таке EITI 
 
Ініціатива щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях - незалежний і добровільно підтримуваний на міжнародному рівні стандарт розвитку прозорості у видобувних галузях. EITI спрямована на забезпечення прозорості, з одного боку, платежів, здійснюваних добувними компаніями на користь держави, і, з іншого боку, одержуваних урядами країн доходів, пов'язаних з розробкою національних природних ресурсів (корисних копалин). 
 
В даний час стандарт EITI, що вимагає проводити аудит платежів, які здійснюють видобувні компанії, і урядових доходів, пов'язаних з розробкою природних ресурсів, впроваджують більш 40 країн світу, серед яких США, Норвегія, Казахстан, Азербайджан та інші. 
 
 
Роман Сторожев, президент Асоціації "Надрокористувачі України" 
"Енергобізнес" від 14 жовтня 2014