Собака на сіні

 

З початку нинішнього року перестав діяти Порядок видачі спеціальних дозволів на користування надрами (ліцензій). Тому робота приватних нафтогазовидобувних компаній фактично виявилася "замороженої". І тільки 17 червня 2009 Кабінет Міністрів прийняв новий Порядок видачі ліцензій. Але, як виявилося, затверджений текст документа кардинально відрізняється від запропонованого Міністерством охорони навколишнього середовища на розгляд уряду ще в лютому. Зміст цього довгоочікуваного документа шокувало надрокористувачів. Діяти новий Порядок буде трохи більше шести місяців, до 1 січня 2010, а далі - "наша пісня гарна, починай спочатку" ... 
 
В асоціації "Надрокористувачі України" вважають, що новий Порядок видачі ліцензій є дискримінаційним по відношенню до приватних інвесторів, і вони будуть змушені покинути територію України з-за невигідних умов роботи на цьому ринку. Президент асоціації Михайло Діброва заявив, що таку ситуацію можна буде спостерігати вже в II півріччі 2009 р 
 
Згідно з новим Порядком, державні компанії мають право отримувати спеціальні дозволи на користування надрами без проведення аукціону. Більш того, поза аукціону тепер можуть стати володарями ліцензій навіть підприємства, створені в процесі приватизації держкомпаній, за умови, що основним видом їх діяльності є видобуток і переробка корисних копалин. "Таким чином, компанії, які були раніше державними, а потім були приватизовані, отримали чомусь більш привілейований статус, ніж інші приватні компанії-інвестори", - підкреслив М.Діброва. 
 
Решта ж "приватники" повинні боротися за право володіння ліцензією на аукціоні. "Враховуючи, що більшість компаній, які цікавляться видобутком вуглеводнів на території України і розташовують матеріально-технічною базою, є приватними спочатку, то можна прогнозувати відхід цих інвесторів з ринку", - припустив президент асоціації надрокористувачів. За його інформацією, із загальної кількості виданих ліцензій - близько 500 - діючими на сьогоднішній день є 60%, причому більшу частину з них складають ліцензії приватних структур. 
 
Як вважають експерти, новий Порядок провокує лише розвиток так званого "ринку ліцензій" - тобто коли компанії будуть отримувати їх тільки з метою перепродажу, а не реального видобутку вуглеводнів. 
 
Представники "Національної правової палати" відзначають, що наслідки "роздачі" ліцензій поза аукціонами можна спостерігати на прикладі НАК "Нафтогаз України". У 2008 р НАК отримала поза аукціоном 39 ліцензій на користування нафтогазоносними родовищами. Але вже з початку 2009 р НАК знаходиться в критичному фінансовому стані, який не дозволяє інвестувати у видобуток навіть мінімальні кошти. 
 
"Протягом 2007-2008 рр. Приватним компаніям не було надано жодного спецдозволу на видобуток природного газу на території України. І це при тому, що динаміка приросту обсягів приватної газовидобутку значно перевищує показники державних компаній", - підкреслив керівник Департаменту надрокористування "Національної правової палати "Вадим Мохов. 
 
Експерти звертають увагу на один з пунктів нового Порядку, який "просто шокував" видобувні компанії. Як пояснив В.Мохов, раніше ті, хто отримав ліцензію на аукціоні, провів за власні кошти геологорозвідку, побудував на родовищі цілісний майновий комплекс (переробний завод, газопроводи, під'їзні автомобільні та залізничні шляхи, лінії електропередачі тощо), отримували ліцензію на промислову експлуатацію цього родовища "автоматично". Тепер же для продовження своєї роботи компанії змушені знову брати участь в аукціоні, і немає ніяких гарантій, що вони його виграють. 
 
Якщо ліцензію отримує інший претендент, то може скластися "патова" ситуація. "Власникові майнового комплексу пропонуватимуть або продати його за безцінь, або перекупити корпоративні права компанії-переможця аукціону за нечувану суму", - сказав В.Мохов. 
 
Але змусити власника продати майновий комплекс, якщо він цього не хоче, за законом неможливо. При цьому родовище розроблятися не буде. У такій "зависла" ситуації власник майнового комплексу несе витрати на його утримання, зарплату персоналу, податки тощо, тоді як що виграла аукціон компанія просто чекає. Все це може стати приводом для судових позовів і нових корпоративних конфліктів серед українських та іноземних компаній. 
 
Крім цього, раніше отримували ліцензії поза аукціонами ті компанії, які провели геолого-розвідувальні роботи на родовищі за власні кошти. Тепер вони теж повинні виходити на аукціон. І знову-таки ніхто не може змусити власника геолого-розвідувальної інформації продати її новому власнику ліцензії. "Подібними моментами паралізується діяльність як діючих родовищ, так і тих, які повинні були вводитися в цьому році", - зазначив Вадим Мохов. 
 
На сьогоднішній день більшість державних геолого-розвідувальних підприємств фінансується з бюджету не в повному обсязі. В I кв. 2009 гроші надійшли тільки в останній день - 31 березня. За словами В.Мохова, на даний момент фінансування ведеться на 40-60% від передбаченого в бюджеті, і це при тому, що в порівнянні з торішнім рівнем воно значно знижено. Фактично державна геологорозвідка фінансується на 30-40% від необхідних їй коштів. 
 
Старший юрист компанії "Василь Кисіль і партнери", член комітету Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) з питань палива та енергетики Михайло Щітка звернув увагу на те, що новий Порядок не передбачає отримання ліцензій без аукціону учасниками угод про розподіл продукції, як це було раніше. Тим самим Порядок вступає в протиріччя з Законом України "Про угоди про розподіл продукції". Крім того, він суперечить закону про держбюджет-2009, де передбачена видача ліцензій тільки переможцям аукціонів. 
 
М.Щетка назвав непрозорою процедуру погодження та прийняття рішень про те, які ділянки виставляються на аукціон і в якій черговості. Через це приватні надрокористувачі не можуть заздалегідь планувати свою участь в аукціоні та можливі інвестиції в розробку родовищ. Експерти підкреслюють, що термін, встановлений новим Порядком для підготовки документів до аукціону, - 15 днів - абсолютно нереальний ні для українських приватних компаній, ні тим більше для потенційних інвесторів-нерезидентів. 
 
Юристи вказують і на те, що новий Порядок суперечить Закону України "Про нафту і газ", згідно з яким у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення та ін.) Юридичної особи надрокористувача, ліцензія переоформляється. Новий порядок в такому випадку передбачає тільки анулювання. "Більш того, Порядок містить безліч таких положень, які дозволяють Мінприроди анулювати ліцензії на власний розсуд", - вважає М.Щетка. 
 
Крім того, володар ліцензії тепер не може дарувати, продавати і відчужувати іншим способом надані йому ліцензією права. Забороняється передавати їх до статутного фонду, до складу майна спільної діяльності, створювати СП чи інші об'єднання. "Півроку вже пропущено, а решта півроку - невідомо, як працювати по такому порядку", - констатує голова Федерації роботодавців гірників України Василь Яременко. Він зазначив, що загальна ситуація посилюється ще й свавіллям місцевих органів влади, які займаються здирництвом грошей чи послуг від потенційних інвесторів. За його словами, такі випадки мали місце в Миколаївській і Херсонській областях. 
 
Як заявили представники асоціації "Надрокористувачі України", "Національної правової палати" і Федерації роботодавців гірників, вони неодноразово направляли свої зауваження та пропозиції в КМ і профільний комітет Верховної Ради. Зокрема, пропонувалося розробити єдиний документ, що визначає "правила гри" як мінімум на 5 років; надавати ліцензії одному інвестору за відсутності інших бажаючих; збільшити терміни підготовки документів до аукціону і т.д. Але головне - стає очевидною крайня необхідність вдосконалення Кодексу про надра. 
 
"Парламентський комітет погоджувався з нашими зауваженнями і перенаправляв їх уряду. Але КМ не вважає за потрібне на це реагувати, взагалі, навіть не відповідає на наші листи", - сказав Василь Яременко. 
 
"Новий порядок - це відвертий саботаж, він спрямований на те, щоб знищити нафтогазодобувну галузь. В чиїх інтересах він прийнятий - це питання не до мене", - додав Вадим Мохов. 
 
Як би там не було, очевидно, що нові умови роботи суттєво ускладнять залучення інвесторів для розробки родовищ нафти і газу в Україні ... 
 
ДОВІДКОВО: 
Тим часом 9 липня КМ розширив склад Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування до 31 людини, ввівши в нього додатково 9 учасників. Новий персональний склад групи затверджено розпорядженням уряду №754-р від 1.07.09 р Посада голови групи збережена за першим замміністра охорони навколишнього природного середовища Іваном Чорнокур, посади заступників голови групи - за замглави Мінприроди Дмитром Гурським та Іваном Макаренко. Склад міжвідомчої робочої групи розширений за рахунок збільшення представництва Державної геологічної служби (з 3 до 7 учасників). Введено також представники Міністерства регіонального розвитку та будівництва Людмила Кріпке і Мінприроди Володимир Гончар. До складу групи входять директор НПП "Укрінжгеодезія" Ігор Кошелев, глава Федерації роботодавців гірників України Василь Яременко, народний депутат Сергій Тітенко (за згодою) та глава парламентського підкомітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Борис Дейч. Уряд змінив представника державного НПП "Державний інформаційний геологічний фонд України", вивівши зі складу групи екс-директора підприємства Сергія Примушко і призначивши замість нього чинного директора цієї організації Євгена Зайця. 
 
14 липня 2009 
uaenergy.com.ua