Міцний фундамент вільного ринку – висока конкуренція. Монополії, як і імперії, руйнуються як будинки на піску, - Роман Сторожев

— Романе, давайте розпочнемо із головного питання –що означає відкриття ринку природного газу для населення. Як тепер зміниться життя побутового споживача в країні?
— Справа в тому, що з 1 серпня скасовано державне регулювання ціни на природний газ. Тепер побутові споживачі можуть купувати ресурс на відкритому ринку, де ціни не будуть обмежені спеціальними зобов'язаннями, регульованими Кабміном. Будь-який постачальник зможе сам встановлювати ціну ресурсу, яку він вважає за потрібне. Все залежить від того, за якою ціною він зміг знайти газ на ринку. З цього дня заробили ринкові механізми і тепер гравці-трейдери формують цікаві для споживача пропозиції - наприклад, відстрочку платежу, умови оплати подекадно, можливості оплати в наступному місяці, фіксацію ціни на певний час. Одним словом, чия пропозиція краще, той і переможе. Ясна річ, що на цьому ринку вже визначені три групи компаній, які будуть домінувати...
 
— А можна їх назвати?
— Перша група - це облгаззбути, на них зараз покладено функцію рітейлу. наступна - Група Нафтогаз, у них зараз активно запускається рітейл, і вони теж претендують на цю частину ринку. Ну, і третя група - про свої плани заявив ДТЕК. У компанії є потужна ресурсна база - сервісні центри по електроенергії по всій країні, база споживачів, навіть ДТЕК-Нафтогаз, який видобуває більше мільярда кубів газу в рік. ДТЕК, а точніше їх газовий трейдер YASNO, заявив про плани виходу на ринок, де вони активно будуть поставляти газ населенню. Однак, є й інші незалежні компанії, не такі великі, вони теж цікавляться цим сегментом, але питання тільки - які будуть ціни. Якщо ринкові, не нижче імпортного паритету, тоді працювати в цьому сегменті буде цікаво, на ринку очікуємо реальну конкуренцію. Поки ми спостерігаємо, що НАК «Нафтогаз» планує агресивну політику в сегменті роботи з кінцевим споживачем - промисловим і побутовим. На сьогоднішній день вони показують, що готові продавати газ за цінами, не прив'язаними до імпортного паритету. У «Нафтогазі» вважають, що можуть самі встановлювати ціни на свої ресурси, і в даній ситуації така політика - ціна на 7-10% нижче за ринок.
 
— Романе, а навіщо потрібен постачальник «останньої надії» (ПОН)?
— Постачальник «останньої надії» - це як страховий механізм. Якщо якийсь споживач не знайшов собі постачальника, або від нього відмовилися, але йому потрібно споживати газ, він йде до постачальника «останньої надії». Споживач має право купувати там газ 60 днів…
 
— Відомо, що конкурс на ПОН виграв «Нафтогаз», а з якою премією?
— Вони виграли конкурс з нульовою премією. Сказали, що будуть виконувати цю функцію без доходу. Ось, запропонували ціну 2700 гривень на газ для постачальника «останньої надії». Це, на наш погляд, виглядає дещо дивно, так як, по ідеї, на ринку це повинно бути самим дорогим механізмом…
 
— А в чому тоді їх інтерес?
— І у нас це питання: а навіщо вам тоді ця ліцензія?
 
— Ходять чутки, що зі споживачами вони будуть працювати зовсім не 2 місяці…
— Так, на ринку говорять, що обмеження в два місяці можуть скасувати. Але це поки тільки чутки, і не можна про це говорити, як про законодавчу ініціативу або проект постанови Кабміну. Обговорюють, що ПОН хочуть зробити і на 12, і на 24, і навіть на 36 місяців. Якщо це стане правдою, тоді буде абсолютно зрозуміло, що постачальник «останньої надії» - це не більше, ніж інструмент для розширення вигоди на ринку, так як газ він буде всім віддавати за найнижчою ціною. Відповідно, споживачі будуть йти дружними рядами до постачальника «останньої надії». І що ще цікаво - трейдер Нафтогазу - ГМК «Нафтогаз» є і трейдером, і постачальником «останньої надії». Це - одна і та ж юрособа...
 
— Але так не можна. Як вони виграли конкурс?
— Ну, виявляється можна - подали заявку і виграли. На мій погляд, це неправильно. Постачальник «останньої надії» і трейдер повинні бути різними юридичними особами. А взагалі, на мою думку, структура управління дивізіонами Нафтогазу призводить до того, що ми не маємо незалежного оператора. Така ж ситуація з Укргазвидобуванням, воно ж повинно бути теж вільне в своїх комерційних питаннях, але, де-факто, повністю контролюється Нафтогазом. І їх трейдер, який працює в рітейлі в промисловому сегменті і на біржі - теж повністю контролюється Групою Нафтогаз. Зараз ця структура володіє близько 70% ресурсу природного газу в Україні, і, де-факто, з 1 серпня розпоряджається ним без будь-яких цінових обмежень. Хочу сказати, вони самі встановлюють ціни, самі їх регулюють. Питання в тому, що, володіючи таким ресурсом, і не прив'язуючись до жодних індикатив при досить низькій собівартості природного газу, вони можуть спокійно демпінгувати і таким чином монополізувати ринок. Ось так це виглядає зараз.
 
— Скажіть, як швидко наразі можна змінити постачальника газу, а якщо у споживача є борг?
— Перехід від одного постачальника до іншого в цілому займає три дні. Можна перейти навіть якщо у вас є борг, але це дозволено тільки для населення. Промисловий же споживач з боргом не зможе перейти до іншого постачальника. Такі обмеження введені спеціально, щоб вони не переходили від одного постачальника до іншого, шахрайським шляхом накопичуючи заборгованість на ринку. Що стосується населення, то тут були певні дії з боку облгаззбутів і операторів ГРМ, які перешкоджали переходу побутових споживачів. Вони вигадували різні хитрощі: довідки потрібно різні зібрати тощо... Розумієте, для людей, по суті, все одно, хто їм буде продавати газ на 200 гривень на місяць. І коли їм кажуть: «Ось, свобода, йдіть, вибирайте постачальника», вони: «О, дійсно, треба вибрати постачальника», - приходять до оператора ГРМ або облгаззбуту, а їм там: «А у вас борг, ви постійте в черзі». Звичайно, це буде серйозним бар'єром. Зараз, навіть якщо у вас є борг, ви все одно можете перейти, але це не позбавляє вас від того, що на вас подадуть в суд (попередній постачальник), заборгованість потрібно буде погасити.
 
— Ну, припустимо, ви- постачальник, що потрібно зробити, щоб з вами працювати?
— Перш за все - укласти договір, підписати заяву про приєднання і надати транспортний код. Далі я подаю на платформу, що ви - мій споживач, і протягом 3 днів ви закріплюєтеся за мною. З цього моменту ви платите за газ і за магістральне транспортування мені, а за розподіл - облгазу.
 
— А з якою метою були розділені платіжки за газ? Я їх дві отримую…
— Одна платіжка - це за газ і магістральний транспорт, тому що Укртрангаз передав функцію збору коштів постачальникам, щоб легше було адмініструвати фінансові потоки. Оператори ж ГРМ, навпаки, не хочуть, щоб для них збирали гроші,тому вони самі отримують плату за розподіл і виставляють окрему платіжку.
 
— А при оформленні буде як на відео з паном Коболєвим, обов'язково потрібен електронний підпис?
— Дивіться, є різні види реєстрації. Якщо ваш постачальник має електронний кабінет, володіє системою, яка дозволяє підписувати електронні документи, то тоді електронний підписпотрібен. Інший варіант - у вас немає електронного підпису,ви приходите до мене і просто підписуєте паперовий договір. Це реально, і абсолютно не є проблемою.
 
— Романе, на Вашу думку скільки відсотків споживачів перейде на нових постачальників?
— Візьмемо досвід Великобританії. Після відкриття ринку від BritishGas до незалежних постачальників пішло 50% споживачів. У нас є думка, що Оператори ГРМ, облгаззбути втратять за 2-3 роки близько 30-40% ринку. До речі, нещодавно пан Коболєв заявив, що він взагалі бачить 5-6 трейдерівв Україні. А більше, на його думку, і не треба…
 
— А скільки зараз в Україні постачальників газу?
— Зараз 300 компаній.
 
— Це «сплячі» ліцензії чи існуючі насправді?
— Всього видано 700 ліцензій, активно працюють саме 300 компаній, з них близько 50 - це великі, а середніх близько 100. Решта - це зовсім маленькі трейдери. Але , знаєте, не треба забувати, що малий і середній бізнес - це дуже активні люди. Ось глобальний постачальник може охоплювати всю країну завдяки своїм ресурсам, але він ніколи не прийде в певний будинок і не вирішить проблеми цього будинку. А людина, яка живе в цьому районі, може створити свою компанію, взяти на обслуговування 10 будинків і підписати з ними договір на надання сервісу мереж. Припустімо, найняв слюсарів і газових фахівців, приходжу до них у кожен сезон, перевіряю їх обладнання. Я думаю, що «Нафтогаз» до такого сервісу не дійде ніколи. Розумієте? І говорити, що тут в цьому сегменті малий і середній бізнес не має перспективи - це неправильно. Така компанія створює до 50 робочих місць, вона локальна, оперативна.
 
— А Ви впевнені в якості роботи зі споживачем. Вона не погіршиться?
— Звичайно,ні. Ніякий монополіст не надасть такої якості послуг, як надає малий і середній бізнес. Ну, от дивіться, ми заходимо в мережеву кав'ярню - Starbucks, купуємо там кави, і ми заходимо в маленьку сімейну кав'ярню, - ми купуємо за ті ж гроші два абсолютно різні продукти. Вони несуть іншу філософію, іншу якість сервісу. Великий постачальник - не зайде в кожну квартиру, він не буде так оперативно, як локальний постачальник вирішувати проблеми окремо взятого споживача, він виведе його в контакт-центр, де той буде годину «висіти» на телефоні і чекати відповіді оператора.
Я не кажу, що дрібні компанії захоплять весь ринок, але вони мають повне право на життя… Ви знаєте, ми 20 років вже на цьому ринку і кожні років 5 з'являється державний чи громадський діяч, який говорить: все, трейдери не потрібні. Але, як казав цар Соломон: і це пройде…
 
— А що буде з ціною для населення? Від яких факторів вона буде залежати?
— Розумієте, трейдери - і малі, і великі, і середні - вони всі готові до конкуренції. У них різні бізнес-моделі, як ти придумаєш - так і буде, але, якщо питання в тому, що вони не конкурентні по ціні через те, що один з учасників ринку демпінгує, то ніякого ринку взагалі не відбудеться. Нафтогаз для рітейлу - для дрібних і середніх споживачів - через свою «дочку» в Кіровограді дає ціну, яка на 7-10% нижче, ніж він торгує на біржі для інших постачальників. Розумієте, що відбувається? Якщо, наприклад якась компанія постачальник хоче купити у Нафтогазу через Українську енергетичну біржу, то вони виходять туди зі стартовою ціною на рівні імпортного паритету. І це вірно. Але проблема в тому, що вони кінцевому споживачеві продають ресурс на 10% дешевше, тобто це маніпуляція цінами. Це неправильно, не по-ринковому.
 
— Добре, а що потрібно зробити? Ну, наприклад, приватизувати, продати Укргазвидобування…
— Це глобальні плани, які дуже вже далеко. Ось, в 2013 році, коли в активну фазу увійшов етап реформи Нафтогазу, всі говорили про те, що ми хочемо побудувати ліберальний прозорий ринок природного газу в Україні, і це дасть нам можливості для інтеграції в європейську систему, для побудови ліквідного ринку, для відкритої конкуренції з наявністю великої кількості постачальників. Розумієте, не 2,3,5,7 постачальників, а саме їх великої кількості. І це зрештою повинно привести до створення ліквідного хабу, тому що географічно й інфраструктурно ми дуже для цього підходимо. Єдиний момент, який зараз це зупиняє - «Газпром» не хоче продавати газ на точках входу в Україну, на східних кордонах.
Я вважаю, що це повинна бути стратегічна мета з точки зору фіналізації реформи ринку природного газу. Але проблема в тому, що у нас одна й та ж хвороба. На якомусь етапі хтось вирішує: ні, ну, конкуренція - це якось все складно, не підходить, давайте знову все сконцентруємо, монополізуємо і у нас буде Нафтограз і ще, припустімо, три компанії якихось великих. Але це ж знову шлях в нікуди. Яка може бути ліквідність на такому ринку? Ці компанії один одному продаватимуть?
 
— А як розподіляється зараз ресурс УГВ? Він надходить на біржу?
— Ресурс надходить в даний момент в одну компанію - НАК «Нафтогаз України», яка його використовувала, принаймні, з їхніх офіційних заяв, лише за обсягами продажу механізмів ПСО, тобто для виробництва тепла, гарячої води для населення. На даний момент Нафтогаз вільно розпоряджається цим ресурсом. Але, що цікаво, 28 травня 2020 року Нафтогаз і Укргазвидобування прийняли рішення підписати додаткову угоду до договору купівлі-продажу природного газу, яке діє з 1 липня 2020 до квітня 2021 року по ціні 2 841 гривня 46 копійок без ПДВ. Ось вони підписали 9 мільярдів кубів. Сьогодні Нафтогаз торгує на біржі за ціною - 4 200 грн. Дуже непоганий контракт. У трейдерів сьогодні на ринку маржинальність 2%, а у Нафтогазу на сьогоднішній день - 20%. Ось і думайте…чи не забагато це?
 
— А який вихід із ситуації?
— Ну, у нас же ринок, який функціонує в онлайн-прив'язці до європейських хабів. Там ціна щодня змінюється, так як пов'язана по часу зі змінами котирувань. Вважаю, що сегмент ринку «місяць наперед» - це прекрасна можливість працювати з ресурсом Укргазвидобування. Всі знають, що компанія видобуває 14 мільярдів кубів природного газу. Приблизно всі розуміють, як цей газ в поточному році споживатиметься, тобто який обсяг і в якому місяці повинен виходити на ринок. Тому Укргазвидобування повинно виставити весь свій обсяг і продавати його тільки через біржу, а НАК «Нафтогаз» разом з усіма постачальниками нехай його купує. Тоді все буде ідеально, тому що реально відкрита конкуренція. Хто краще ціну дав, той ресурс і забрав.
 
— Романе, таке питання - хто на ринку відповідає за якість газу?
— Оператор ГТС. Він відповідає і гарантує, що якість газу буде всюди однакова…
 
— Тоді виходить, що трейдери, які будуть працювати з населенням, не несуть відповідальність за якість ресурсу?
— Вони і не можуть… Вони не мають до цього ніякого відношення. Дивіться, оператор газотранспортної системи приймає газ з різних ресурсів – Укргазвидобування, Укрнафта, імпорт, приватний видобуток і так далі. Весь ресурс приходь на газовимірювальні станції оператора . У цей момент газ повинен бути підготовлений і відповідати певному Держстандарту, який встановлений державою. Якщо цей газ не відповідає ГОСТу, оператор просто не повинен його приймати. Усе! Ось і все питання.
 
— А в Україні газ якісний, калорійний?
— Щоб зняти питання якості газу раз і назавжди, потрібно просто перейти на енергоодиниці вимірювання, тоді ви будете як споживач купувати не метри кубічні газу і сперечатися про те, наскільки він якісний-неякісний - ви будете купувати гігакалорії (одиниця виміру енергії). Тобто я купив стільки-то енергії, які витратив на підігрів води, на опалення - і все. Тоді лічильник відрахував мені стільки-то калорій, а скільки кубів газу пішло на цей обсяг - це вже проблема оператора.
 
— Давайте повернемося до питання роботи ринку газу, зокрема тих його нових складових, з якими зараз доводиться рахуватись як гравцям ринку, так і споживачам. Питання стосується небалансів на ринку газу. Ну, по-перше, що таке фізичні небаланси?
 
— Фізичне балансування газотранспортних системи - основне завдання оператора. Це безпечне функціонування і забезпечення його основних функцій - доставки газу до споживача, зберігання ресурсу і транзит. З фізичним балансуванням в Україні проблем не виникає, система працює стабільно, масштабних аварій ніхто не допускає. Є форс-мажорні обставини, але вони оперативно усуваються. Але тут основне питання - модернізувати газотранспортну систему, своєчасно виділяти кошти на ремонти, замінювати обладнання. Поки оператор з цим завданням справляється. У операторів ГРМ, звичайно, є проблеми –знос мереж колосальний, незрозуміло, на чиєму вони балансі, так як в ЖКГ саме в цьому сегменті повний бардак. Тому вони постійно скаржаться, що їм не вистачає коштів. Так, тарифи підняли. Але що буде взимку? Якщо ціна взимку різко піде вгору, то їм знову буде не вистачати грошей на закупівлю газу, і вони знову можуть йти в небаланс і не розраховуватися.
 
— З цим розібралися. А що таке комерційні небаланси і чому небаланси, це, в першу чергу, – відповідальність споживача?
— Наведу приклад. Припустимо, ви - трейдер, у вас є газова доба. Потрібно своїм споживачам забезпечити 100 000 кубів газу. В кінці дня ви бачите, споживачі взяли більше вашого ресурсу або менше. Адже ситуація буває різна - у ваших клієнтів (споживачів) може бути форс-мажор, або він включився і різко почав відбирати ресурс вночі, а вам не повідомив. І ваша газова доба закривається або з позитивним небалансом, тобто залишком, або з негативним небалансом - дефіцитом. Всі небаланси регулює оператор. Позитивні небаланси він викуповує у трейдера, а негативні йому продає. На сьогоднішній день ринок збалансований. Є проблема в тому, що оператори ГРМ відбирають на небаланс газ з мереж. Це було останні два роки, коли їм тариф не піднімали. І не платять за нього. У них накопичуються борги, а фінансує це все оператор, тому що він газ віддав, а грошей за нього не отримав. Штрафи нараховані, суди йдуть, але проблема поки не вирішується. У трейдерів же розрахунок за небаланс фактично - 99%.
 
— Тобто з трейдерами все ідеально?
— Ні, на сьогодні існує дві напружених ситуації. Перша - на початку року ОГТСУ уклав договір за високою ціною з НАК «Нафтогаз». Їм потрібно було реалізувати дорогі залишки газу з минулого року. Коли ця ціна стала відома, а оператор її публікує, ціни в цей момент різко пішли вниз, і трейдери свої залишки почали терміново збувати. Оператору стало зрозуміло, що він не може купити дорогий газ тільки у Нафтогазу, йому ще потрібно купити дорогий газ з ринку. Але це не сподобалося, напевно, в Нафтогазі. І що вони зробили? Вони взяли заднім числом, коли вже місяць закінчився, підписали ціну нижче, ніж була, і назвали це «оптимізацією» свого портфелю. По цій ситуації деякі з трейдерів, які подали в суд на Оператора ГТС, вже пройшли суд першої інстанції.
Друга ситуація - навесні все відбувається з точністю до навпаки. Оголошується тендер на купівлю газу для технологічних потреб. Там була реальна конкуренція і більшість лотів виграв Нафтогаз - він і дав найкращу ціну. Але чому він так зробив? Всі розуміють, літо, реалізація падає… Ок! Оператор купує цей газ і у відповідність з цим встановлює базову ціну за формулою цього контракту. Але, виявляється, в якийсь момент часу по цій формулі базова ціна нижче за ринок. І в цей момент створюється ситуація, що навіть при ціні плюс 10% учасникам ринку вигідно збалансовуватися в мінус (негативний небаланс), купуючи цей газ у оператора з двох причин. Перша - у них хороша ціна, друга - у них відстрочка до 20 числа наступного місяця. Все, постачальники починають купувати цей газ у Оператора через небаланси. А в кінці третього місяця Оператор виходить із заявою - комерсанти відбирають газ з труби, і Оператор несе збитки. Питання: як Оператор ГТС може нести збитки, якщо його мінімальна маржа 10%. Про які збитки йде мова? Ви ж продали трейдерам мільярд кубів, враховуючи орієнтовну маржу в 40-50 мільйонів гривень на цій операції. Так в чому проблема? А чому платформа пропускала такі номінації в закачування ресурсу в ПСГ? Як це могло бути? Ось, лише зараз Оператор звернувся в НКРЕКП - перевірте всіх цих ліцензіатів, які так балансувалися. Думаю, що якщо результати перевірок НКРЕКП не влаштують ліцензіатів, вони підуть в суди.
 
— А НКРЕКП перевірило Оператора, чому він допустив такі операції? Чому він їх не блокував?
— Саме про це і йшла мова на відкритому засіданні НКРЕКП, яке відбулось 17 серпня. Компанії постачальники, які були присутні на засіданні запитували в Регулятора та Оператора, чому якщо було встановлено, що хтось з учасників ринку зловживає своїми правами, то чому ОГТСУ одразу не звернувся до НКРЕКП, а продовжував підтверджувати номінації трейдерів на закачування газу в ПСГ, коли в системі не було газу для замовників? Заміть цього Оператор пішов радикальним шляхом запропонував НКРЕКП - внесення змін до Кодексу ГТС, щоб погіршити ситуацію для інших добросовісних учасників ринку збільшивши для всіх штрафи та зменшивши допустимі відхилення небалансів (толеранс) для всього ринку постачальників.
 
— Який результат цих слухань?
— Зміни Кодексу, які оприлюднив Регулятор, жодним чином не враховують зауважень та пропозицій гравців ринку. НКРЕКП не дослухався до постачальників, і прийняв рішення, виключно на догоду Оператору ГТС. Більше того, скажу, що ці зміни до Кодексу, вони не вирішують проблеми уникнення великих обсягів позитивних та негативних небалансів за підсумками газової доби у замовників послуг транспортування. Питання лежить в площині виходу Оператора ГТС на біржу для здійснення балансуючих дій. Поки маржинальні ціни Оператора будуть визначатись за довгостроковими контрактами, а не за допомогою біржових інструментів, у разі різкого коливання цін на ринку, небаланси неодмінно будуть виникати.
 
— Романе, а як ви бачите в цілому розвиток ситуації на ринку газу в Україні? Які тенденції вже сьогодні можна окреслити?
— По-перше –іде шалений адміністративний тиск на учасників ринку через прийняття вище зазначеної постанови НКРЕКП, яка, як я вже сказав, проблеми з небалансами на ринку газу не вирішує, але, в разі її прийняття, призведе до згортання малого та середнього трейдингово бізнесу.
По-друге - фінансовий тиск. Оператор ГТС за принципом «нейтральності», переносить на всіх учасників газового ринку боргові зобов'язання облгазів. Тобто всі учасники заплатять за те, що з Оператором не розраховуються облгази. Плата за нейтральність за останні два місяці зросла в п'ять разів. Якщо брати на 1000 кубів - виходить 80 гривень. При чому вони навіть не публікують, як вважають, з чого саме склалася така цифра по нейтральності.
По-третє –ціновий демпінг. "Нафтогаз" через свою дочірню компанію ГК "Нафтогаз" продає газ за цінами нижчими від ринкових, при цьому торгуючи в збиток навіть собі. Про це в пресі багато зараз пишуть. Ми чекаємо розслідування Антимонопольного комітету стосовно цінової політики Нафтогазу, яку він веде як для не побутових ще з початку літа , так і побутових споживачів з серпня.
І четвертий момент, для забезпечення прозорого ціноутворення та запобігання демпінгу з боку групи компаній "Нафтогаз України", після відкриття ринку газу для населення, найбільша в Україні державна газодобувна компанія "Укргазвидобування" має частину видобутого ресурсу продавати на біржі, а доступ до цього ресурсу на рівних умовах повинні отримати всі постачальники.
Одним словом, для мене особисто все це виглядає як узгоджені дії, щоб не допустити конкуренцію на ринку природного газу з боку монополіста. У нас є закон, і він повинен бути для всіх один. Шляхом монополізації ринку ми до успіху не прийдемо. Зрозумійте, бенефіціаром всіх цих змін повинен бути кінцевий споживач.
 
25 серпня 2020