Прийшла біда - відчиняй ворота

 

Уряд рятує «Нафтогаз України» ціною приватної газовидобутку.
 
Економічний і політичний колапс надзвичайно ускладнив діяльність компаній, які займаються видобутком і реалізацією такого цінного ресурсу, як газ. Однак український уряд вирішив внести в їх і без того несолодке життя свою лепту, прийнявши 7 листопада постанову №596, якою зобов'язав промислові, енерго- і теплогенеруючі підприємства перейти на закупівлю природного газу виключно у НАК «Нафтогаз України».
 
Не дивно, що провідні газодобувні компанії країни звернулися до Президента і прем'єр-міністра з проханням не вводити в дію постанова №596. Підприємці впевнені, що прийняте урядом рішення порушує міжнародні зобов'язання України у сфері енергетики та суперечить основним положенням Європейського енергетичного співтовариства, членом якого є Україна.
 
«Ми б хотіли звернути Вашу увагу і висловити глибоке занепокоєння щодо прийняття постанови і негативних наслідків, які може викликати фактичне виконання постанови в контексті енергетичної безпеки, інвестиційного клімату, залучення інвестицій в ПЕК, подальшої взаємодії України з МВФ, Світовим банком та європейськими партнерами», - йдеться в листі компаній до керівників держави.
 
Крім того, цей документ, на думку компаній, є незаконним втручанням Кабінету Міністрів України у господарські відносини учасників ринку природного газу та суперечать законодавству України та міжнародним договорам.
 
Так, введена норма порушує основоположні принципи функціонування ринку природного газу, визначені ст. 9, 19, 20 і 22 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу». А саме - вільного вибору постачальників природного газу, вільної торгівлі природним газом, забезпечення рівних можливостей для доступу до Єдиної газотранспортної системи України, вільний вибір продавця ресурсу природного газу та отримання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, газорозподільними мережами, послуг із закачування, відбору, зберігання в підземних сховищах газу згідно з умовами укладених договорів та законодавству. А також добросовісної конкуренції між учасниками ринку природного газу в умовах рівних прав і можливостей та недопущення дій, спрямованих на заподіяння шкоди іншим учасникам ринку природного газу.
 
Ці та інші актуальні теми автор обговорив з Президентом Асоціації "Надрокористувачі України" Романом Сторожовим.
 
Розкажіть про Асоціація надрокористувачів України: які її основні цілі та завдання, кого вона об'єднує?
 
Асоціація «Надрокористувачі України» працює ще з 2009 року. Практично весь сектор надрокористування, як втім і більшість добувних компаній в Україні, залишалися довгий час не публічними. Але потрібно розуміти, що надрокористування одна з основних галузей економіки, що формують державний бюджет і ВВП, тому галузь надрокористування для держави стратегічна і вимагає сучасних ефективних механізмів управління, прозорості та стабільності державно-приватного партнерства. Значна частина проблем надрокористування пов'язана зі стрімкими змінами соціально-економічних умов як в Україні, так і в світі, і це вимагає динамічного удосконалення принципів роботи інвесторів і видобувних компаній в Україні шляхом зміни законодавства, яким регулюється галузь надрокористування. Це той масштабне питання, над яким працює Асоціація, об'єднуючи як видобувні компанії, так і налагоджуючи партнерські відносини з представниками профільних недержавних, міжнародних організацій, юристами, представниками ЗМІ для створення максимально відкритого публічного діалогу між представниками галузі і держави.
 
Як в даний момент Асоціація може допомогти державі наблизитися до енергетичної незалежності. Що, на Вашу думку, потрібно для цього зробити і на яких рівнях?
 
У добувній галузі пріоритетне місце дійсно займає енергетика, оскільки Україна імпортує значну кількість енергоресурсів і ціна імпорту висока. За підсумками 9 місяців 2014 р в Україні всього добули 15430000000. Кубометрів газу. У той час як розподіл склало 28930 млн. М3, з яких обсяг для потреб промисловості склав 10760 млн. М3, населення, бюджетних організацій, теплогенеруючих підприємств та ПТП газорозподільних підприємств - всього 16010 млн. М3. Цифри показують, що трохи менше 50% від необхідного ресурсу становить імпорт, інша частина - український видобуток. Частка імпорту занадто висока для слабкої на даном етапі української економіки і його потрібно заміщати власними ресурсами. У 2014 році загальний обсяг видобутку можливо буде трохи нижче рівня 2013 у зв'язку з ситуацією на сході, але навіть в таких складних економічних умовах компанії утримують рівень видобутку. Нам важливо нарощувати внутрішній ресурсний потенціал і це буде посилювати нашу не тільки енергетичну, а й національну безпеку. У жовтні Асоціація «Надрокористувачі України» увійшла до складу багатосторонньої робочої групи для розробки, реалізації та моніторингу ефективності виконання реформ, відповідно до зобов'язань в рамках Енергетичного Співтовариства. Робоча група була створена відповідно до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 766 від 28 жовтня 2014, з метою належного виконання п. 29 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 864 «Про внесення змін до плану заходів щодо виконання зобов'язань в рамках Договору про заснування енергетичного Співтовариства ». Згідно взятих зобов'язань, Україна повинна активно продовжувати реформи енергетичного сектора відповідно до принципів лібералізації, недискримінаційності та прозорості. Необхідно також розробити діферінціірованную систему оподаткування галузі та стабілізувати її, щоб інвестори могли формувати довгострокові програми з урахуванням стабільних правил гри, зрозумілим рівнем рентних платежів завтра. Крім того, Асоціація підтримує ініціативу імплементації міжнародного стандарту EITI як один із способів збільшення інвестиційної привабливості України. У тому числі у сфері видобутку вуглеводнів.
 
Як і якою мірою позначається підвищення податку на надрокористування на нарощування і збереження поточного рівня видобувається сировини різними компаніями, (зокрема видобуток газу для потреб населення). (законопроект №4309а). Як Ви ставитеся до такої урядової ініціативи?
 
У середині 2014 в системі оподаткування надрокористувачів України відбулися зміни: ВРУ прийняла поправки до Податкового Кодексу, в результаті чого удвічі зросли ставки рентних платежів за видобуток нафти, газу і конденсату. Підвищуючи ренту, держава вирішила ряд короткострокових проблем, заручившись взаєморозумінням з боку нафтогазовидобувного комплексу. Для власників родовищ з високою рентабельністю видобутку такі зміни не стали непосильним фінансовим навантаженням, але для надрокористувачів, які працюють на важкодоступних і нових родовищах, підвищення ставок знизило економічну складову проектів з видобутку вуглеводнів в Україні. Але цей захід застосовувалася як тимчасова і в перспективі фіскальна політика з сфері надрокористування повинна бути переглянута. Вона повинна стати максимально стабільною та економічно обґрунтованої для обечпеченія інвестиційної привабливості галузі.
 
З якими саме проблемами найчастіше доводиться стикатися в діяльності самої Асоціації? Які труднощі в діяльності відчувають компанії, члени Асоціації? З чим це пов'язано? Як Ви бачите варіант вирішення цих проблем?
 
Одна з останніх проблем, з якою зіткнулися видобувні компанії - це прийняття КМУ Постанови № 596 і 599, норми яких фактично позбавили приватних газодобувних компаній можливості реалізовувати видобуту сировину на вільному ринку. Але підписані контракти, сформований баланс на листопад, компанії мають зобов'язання з постачання. Якщо дію Постанови не буде скасоване компаніям загрожують збитки, а галузь приватного видобутку може і зовсім зупинитися. Беручи подібне рішення уряд не цікавилося точкою зору підприємств галузі, а повідомило їх шляхом публікації на сайті. Крім того, Постанова суперечить чинному законодавству України. Таку практику треба змінювати. І важлива проблема сьогодні - це термінова необхідність реформ в одночас із зволіканням з боку держави. Україна має одну особливість: зробити один крок на шляху реформ і вже на наступний день повернутися до старих моделей роботи. Ми сподіваємося, що профільні державні органи будуть більш відкриті до діалогу і це дасть можливість виробити професійну сучасну концепцію розвитку сфери надрокористування з урахуванням інтересів держави та інвестора, міжнародної практики і тенденцій на світових сировинних ринках. Адже на порядку денному - прийняття нового Кодексу про надра як єдиного кодифікованого документа, імплементація стандарту EITI. В даний час йде робота по внесенню змін до Порядку видачі спеціальних дозволів на користування надрами і ми позитивно оцінюємо прагнення Держгеослужби зробити цей процес відкритим шляхом проведення громадських слухань. Це дає можливість надрокористувачів донести свою точку зору і розробити збалансований документ. І чим краще буде розвиватися публічний діалог держави і надрокористувачів, тим ефективніше напрацьовуватимуться кроки щодо розвитку галузі.
 
Опишіть інвестиційний клімат України у сфері надрокористування на сьогоднішній день. Як залучити іноземні інвестиції в цю сферу?
 
Протягом багатьох років українськими родовищами цікавляться відомі міжнародні видобувні компанії, такі як Shell, Chevron, Eni та інші. Але сьогоднішні настрої інвесторів складно оцінити позитивно. По-перше, не сприяє цьому соціально-політична ситуація. По-друге, потрібні гарантії з боку України в стабільності та прозорості роботи галузі: часто змінюються норми регуляторних актів, в ручному режимі вносять зміни в фіскальну політику держави щодо видобувних компаній, низький рівень інформованості як самих компаній, так і населення територій, де плануються геологічні роботи, призводить до зволікання в реалізації інвестиційних програм. В результаті отримуємо невизначеність бізнесу і затягування термінів реалізації проектів з розробки родовищ. Але Україна зацікавлена в приході інвестора в галузь, де бюджетних коштів немає навіть для проведення геологічних робіт в достатньому обсязі. А інвестору в свою чергу потрібні стабільність і прозорість. Поліпшити інвестиційний клімат в Україні може імплементація міжнародного стандарту звітності EITI, країною-кандидатом якої Україна стала в минулому році, а вже в жовтні наступного згідно з узятими на себе зобов'язаннями повинна подати перший звіт. Адже імплементація EITI спрямована, насамперед, на створення умов для більш відкритого діалогу між суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність у сфері видобутку корисних копалин, і владою.
 
Україна вже рік як отримала статус країни-кандидата Ініціативи прозорості видобувних галузей (Extractive Industries Transparency Initiative, EITI). Згідно з рішенням правління Ініціативи, Україна повинна провести необхідні реформи в надрокористуванні і опублікувати свій перший звіт про імплементацію ЕITI до 17.10.15 р Основний акцент при імплементації EITI зроблений на підвищення прозорості платежів, зокрема, в нафтогазовому секторі, який є найбільш важливим компонентом доходів державного бюджету і значно впливає на формування дефіциту в державних фінансах. Що саме вже було зроблено в цьому напрямку? Які результати це дало?
 
В України є рік для переходу до світових стандартів добувної галузі. У жовтні 2015 Україна повинна надати перший звіт, тому важливо від публічних заяв переходити до практичних дій. До липня 2015 всі 28 країн-членів ЄС повинні будуть ввести законодавство щодо розкриття платежів видобувних компаній. Україна взяла європейський курс розвитку і дала зрозуміти про свій намір виконати Ініціативи прозорості видобувних отраслей̆ (EITI), і в даний час ми маємо докласти зусиль, для того щоб відповідати міжнародним вимогам. Для якнайшвидшого впровадження принципів EITI в Україні потрібно в першу чергу забезпечити якісні зміни законодавства, що дозволяють поліпшити методи управління у видобувних галузях, і інвестиційний клімат в країні в цілому в результаті проектів, пов'язаних з видобутком корисних копалин. До відома: тільки нафтогазовий сектор країни в частині видобутку регулюють 129 законів та інших документів. При цьому, з одного боку, існує проблема удосконалення законодавчих актів, на підставі яких діють уповноважені контролюючі та регуляторні органи у видобувній галузі, а також узгодження основних юридичних термінів європейського та українського законодавств. З іншого боку, бюрократична система гальмує прийняття основного документа галузі, а саме, нової редакції Кодексу про надра, який би міг об'єднати всі законодавчі норми надрокористування та забезпечити впровадження європейських прозорих і зрозумілих стандартів.
 
У яких реформ потребує галузь? Чому? Які Ваші пропозиції?
 
Україні потрібно розвивати мінерально-сировинну базу. Але для цього їй знадобиться залучити значні інвестиції. На порозі реалізації реформ ми маємо великий світовий досвід багатьох країн, зокрема ЄС, і можемо застосовувати кращий досвід тут, в Україні. Думаю, зараз саме час для перспективних реформ.
 
Науково-технічний центр «Психея» підготував прогноз світових цін на нафту. Як Ви бачите розвиток видобутку викопних енергоносіїв в Україну при зниженні світових цін на нафту до $ 60, $ 30 і $ 10 / барель? Що повинне буде робити уряд для збереження нафтогазовидобувної галузі при реалізації цих цінових сценаріїв?
 
Думаю, правильно було б нарешті відокремити вартість природного газу від котирувань нафти. Це дасть можливість газовидобувному сектору самостійно розвиватися. І газодобувний сектор, у тому числі і в Україні, має великі перспективи.
 
Що Ви можете побажати читачам «Терміналу»?
 
Хотілося б усім нам побажати миру.
 
 
"Термінал" № 47 (737) від 24 листопада 2014