Чверть видобувних компаній мають ліцензії, але нічого не роблять – експерти

В Україні зареєстровано 120 нафтогазових компаній, які мають ліцензії на видобуток корисних копалин. Проте чверть з них – фіктивні. Про це сьогодні, 18 лютого, під час прес-конференції на тему: “Хто в Україні видобуває корисні копалини і скільки заробляє на цьому? Імплементація ініціативи прозорості видобувних галузей у державі”, яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив експерт київського аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
 
За словами координатора Асоціації “ЕнергоТранспарентність” Владислава Дейнека, два роки незалежні експерти збирали та аналізували інформацію про нафтогазові компанії, які працюють в Україні. І минулого року звели її до міжнародних стандартів ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ- українською або EITI – англійською мовами). Така ініціатива діє у понад сорока країнах світу.
 
Отож, збираючи інформацію, експерти звернулися до всіх 120 компаній, які видобувають нафту та газ у Україні.
- Повноцінну відповідь надали тільки 38 компаній.  31 компанію не вдалося знайти за місцем реєстрації, хоча вони мають ліцензію на видобування, але ніякої діяльності не ведуть. Тому я вважаю, що дозвіл треба давати компаніям, які реально хочуть працювати. А якщо компанія не працює, треба ці дозволи відкликати, – вважає Роман Ніцович.
 
Також, за його словами, сорок компаній абсолютно проігнорували запити аналітиків, вісім – відмовили та три надали часткові відповіді.
- Були такі, що спитали, що їм буде за те, якщо вони не відповідатимуть. І потім просто поставили прочерки у звітних таблицях, – каже експерт київського DiXi Group.Тому аналітики ініціюють створення нового закону про розкриття інформації у видобувних галузях, який передбачає штрафи за відмову у розкритті такої інформації.
- Штрафи можуть бути десятки тисяч гривень. Мова йде про певну кількість неоподаткованих мінімумів. Найбільший штраф – за відмову надати інформацію, особливо якщо експерти звертаються повторно. Директиви ЄС, на які ми опиралися, не прописують конкретні суми штрафів, але кажуть щоби вони були адекватні та ефективні, щоби не карали сильно, але були би ефективними, – наголошує Роман Ніцович.
 
Також важливим пунктом в опитуванні є розкриття бенефіціарів, тобто тих осіб, які отримують кінцеву вигоду від видобування та продажу нафти і газу.
 
- У звіті є дані, які надали компанії. Але ці дані мають бути у державному реєстрі. І коли Мінюст доведе цей реєстр до нормального вигляду, то в наступному звіті буде і ця інформація, – каже експерт.
 
Що стосується Львівщини, то, за словами координатора Асоціації “ЕнергоТранспарентність” Владислава Дейнека, тут працює одинадцять газо- та нафтовидобувних компаній. Їм належить 63 спецдозволи на видобуток нафти і газу на території області.
- Але газ, який вони видобували, не задовольняв усі потреби області. Споживання у Львівській області – 1,8 млрд кубометрів газу. А видобувалося до 900 млн кубометрів газу. А майже мільярд кубів газу доводилося імпортувати, – каже Владислав Дейнеко.
 
 
22 лютого 2016
ЕІТІ