БАГАТСТВО НАДР – СИЛА КРАЇНИ

 


UA EN
UA
ГоловнаАсоціаціяПро насБлог CEO Аукціони чи угоди про розподіл продукції?

Аукціони чи угоди про розподіл продукції?

21.11.2019
Кожен новий Уряд, прийшовши до влади в Україні, оголошує реформи та "хрестовий" похід за інвестиціями в газовидобувну галузь.
 
Однак відсутність в державі комплексного стратегічного бачення розвитку індустрії породило практику точкових змін профільного законодавства галузі та поширенню процедур, які не завжди відповідають цілям забезпечення власних потреб внутрішнім видобутком та залученню інвестицій в національну економіку.
 
На фоні проробленої роботи минулим Урядом за останні роки в сфері надрокористування, не завершеними виглядають якраз реформи до підходу надання спеціальних дозволів на користування надрами в Україні.
 
Хоча нагадаємо, що протягом останніх років до постанови Кабміну №615, яка встановлює порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, зміни вносились близько 10 разів. Завдання стоїть максимально спростити доступ до отримання дозволу на надра.
 
На цьому шляху важливим і вірним кроком Держгеонадр стало запровадження в 2018 році пілотних аукціонів на продаж спецдозволів на користування надрами через ProZorro.Продажі.
 
По закінченню п'ятого раунду аукціонів (жовтень 2019 року) загальна вартість проданих 19 спецдозволів склала 358,2 млн грн.
 
Однак цей експеримент закінчився і його необхідно вводити вже не як пілотний, а на постійній основі. Потрібно внести зміни до постанови №615, щодо закріплення норми видачі спецдозволів виключно через аукціони.
 
Це рішення закріпить найбільш прозорий спосіб розпоряджання надрами та виключить можливість отримання спецдозволу без аукціону (так звана апробація), яка все ще закріплена пунктом 8, тієї ж постанови №615.
 
Галузь та інвестори чекають рішень в цьому напрямку вже нового Уряду.
 
В тому ж 2018 році Уряд Володимира Гройсмана паралельно з аукціонами затвердив другий механізм отримання спецдозволу – це підписання угод про розподіл продукції (УРП).
 
Як ухвалювалось це рішення достеменно невідомо, адже позитивної практики роботи на умовах УРП в Україні згадати не можна.
 
Цей механізм застосовується в країнах Африки та Азії, увесь цивілізований світ відійшов від застосування цих договорів. УРП несе в собі суб’єктивний фактор, вони потрібні тоді, коли немає інтересу до надр.
 
Але, якщо вже й прийняли рішення то мали б провести потужну промоцію застосування УРП для зарубіжних інвесторів. Державі потрібно було б поборотись за нових гравців для ринку. Однак такого зроблено не було.
 
Сьогодні, наскільки відомо, новий склад Міністерства енергетики та захисту довкілля немає достатньої кількості фахівців для опрацювання підписаних 9 угод з переможцями конкурсів.
 
Про це було відкрито заявлено на круглому столі у Верховінй раді з тематики впровадження УРП. Така ж проблема існує і по трьом майбутнім УРП, проведення яких очікується вже в лютому 2020 року. Але маємо надію, що цей експеримент, стане позитивним досвідом для України.
 
На сьогодні нереально укласти Угоди до 1 грудня, як це було заявлено. Як стало відомо, зараз ще напрацьовуються зміни до Закону про УРП по наступних питаннях:
 
 скасування положення (ст.11 Закону) щодо проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД);
скасування погодження УРП з органами місцевого самоврядування, в зв’язку з тим, що експертиза проекту буде проводитись Міжвідомчою комісією з залученням фахівців Мінфіну, Мінюсту, ДФС, Держпраці та органів місцевого самоврядування. Місцеві громади погоджують діяльність надрокористувача на етапі ОВД та етапі відведення землі;
збільшення мінімального строку для підготовки конкурсних пропозицій (мінімум 3 місяці), для шельфу пропонується (6 місяців);
додаткові критерії встановлення переможців конкурсу встановлення мінімальної частки в прибутковій продукції.
Днями ці зміни обговорювались в експертному колі в SigmaBlayzer, зустріч ініційовано Американсько-українською діловою радою (USUBC).
 
Слід зазначити, що подібні зміни до Закону про УРП слід проводити послідовно та "не на швидку руку", адже механізм угод УРП мав би дати суттєвий прогрес в нарощуванні ресурсної бази та дати перспективи сталого видобутку газу.
 
Пропозиції такого роду мають напрацьовуватись десь близько двох років, тому і для іноземних інвесторів було б значно цікавіше.