Р.Сторожев: Ціни на газ в світі та Україні

Підвищення світових цін на природний газ є результатом декількох чинників. Перш за все, в рік пандемії COVID-19 за теплою зимою 2019-2020 років, прийшла рекордно холодна зима 2020-2021 років, яка спровокувала зростання попиту на газ в Європі та світі. Всі обсяги газу максимально піднімалися з ПСГ.

 

В той же час, фактор підвищеного попиту на газ в Азії перенаправив туди обсяги LNG. Коли в Європі фіксували ціни на газ $300 за тис. кубів, то у них була ціна $800-1000 за тис. кубів.

 

При цьому зафіксовано, що виробництво зрідженого природного газу (СПГ) в усьому світі було нижче.

 

І третій фактор, це низька заповнюваність ПСГ в Європі. За оцінками європейських агентств, дефіцит газу в європейських сховищах складає сьогодні близько – 25 млрд куб м. Чому?

 

Кілька норвезьких газових родовищ зупинялись на плановий ремонт. Крім того, згадаємо, що "Газпром" також проводив ремонти свого господарства, сталося кілька аварій на його транзитних потужностях.

 

А в серпні трапилася аварія на ямальському заводі "Газпрому". Через неї експортний монополіст тимчасово скоротив видобуток і відвантаження газу.

 

Головний постачальник газу в Європу, не спішить бронювати додаткові потужності в України для постачання поза своїми довгостроковими контрактами.

 

Про це ведеться дискусія сьогодні експертами, які називають причиною боротьбу за "Північний потік - 2".

 

Крім того, "Газпрому" зараз економічно вигідно постачати газ в Азію, підтримуючи високий попит, а отже і рекордні ціни в Європі.

 

 

Поки власний видобуток газу в Україні не перевищить внутрішнє споживання (населення і промисловість), ціни на газ формуватимуться як "імпортний паритет плюс".

 

Хоча потрібно відзначити, що в даний момент український ринок перестав бути преміальним і перейшов в стан дисконтного по відношенню до цін європейського хабу TTF.

 

Пов'язано це перш за все з наявністю значних обсягів в ПСГ в режимі "митний склад" і, звичайно, власного видобутку.

 

Тобто, ще раз підкреслю, якщо раніше ми в більшості випадків мали чітку прив'язку ціни до європейських хабів TTF, CEGH, NCG плюс, то сьогодні газ для непобутових споживачів, продається на 10% -15% дешевше імпортного паритету завдяки ряду факторів.

 

На ціни впливають пропозиції приватних компаній, ціни контрактів-ОТС, що укладаються поза біржею, а також пропозиції імпортного газу, що зберігається в режимі "митний склад".

 

Таким чином, в Україні сьогодні умовно склався свій внутрішній бенчмарк ціни на газ, на який впливають фактори власного видобутку, залишків в ПСГ (як внутрішніх ресурсів, так і на "митному складі" компаній-нерезидентів та резидентів), імпортного паритету, а також бажання або небажання учасників ринку продати значні обсяги своїх позицій в той чи інший проміжок часу.

 

Сьогодні дорогий європейський газ, в першу чергу, впливає на промислових споживачів. Рекордно високі ціни на природний газ несуть ризик зупинки для підприємств хімічної промисловості, які є одними з найбільших споживачів газу, інші енергозатрантні галузі, орієнтовані на споживання природного газу також відчувають серйозні фінансові навантаження.

 

Якщо говорити про побутових споживачів (населення) в Україні, то ціни для них формуються рішеннями Уряду за рахунок ресурсів "Укргазвидобування".

 

Ми пам'ятаємо, як на початку року Уряд в "ручному" режимі обмежував ціни на газ для населення, встановивши ціну в 6,99 грн / куб. м.

 

Потім, з 1 травня населення було переведено на річні контракти. Для їх забезпечення "Нафтогаз" уклав контракти з найбільшими постачальниками, які контролюють близько 80% поставок газу населенню.

 

На сьогодні населення користується запропонованими річними продуктами газу за ціною від 7,96 грн / куб. до 8,8 грн / куб.

 

Якщо брати до уваги, що у нас ринкова економіка і ми всі вирішили, що будуємо ринок газу за європейським зразком, то, звісно, такі рішення "вбивають" розвиток ринку.

 

Але головне, що такі рішення все одно не призводять до створення системи захисту споживача. Це тимчасові заходи. У нас немає системи захисту вразливих категорій споживачів від таких форс-мажорних ситуацій, а є рішення "все з коліс" і за рахунок "Укргазвидобування".

 

Рішення приймаються подібним чином: "як швидко зробити так, щоб люди не вийшли на вулицю через високі тарифи і збити хвилю соціального невдоволення".

 

Неправильно, щоб "Укргазвидобування" дотувала одночасно і багатих і бідних, це різні обсяги споживання. До того ж компанії необхідно нарощувати видобуток газу, вкладаючи колосальні інвестиції в розвідку ... Звідки брати інвестиції?

 

Я не бачу, щоб хтось порахував, що вигідніше? Чи те, щоб "Укргазвидобування", продавши свій газ за ринковою ціною, заплатила податки в бюджет, з яких потім були сплачені субсидії малозабезпеченим верствам населення чи віддавати фізичну дотацію у вигляді газу для всіх споживачів, вартість якого вже в 4 рази дешевше, ніж на ринку. Скажіть, хто це рахував?

 

 

Держава повинна розробити механізм захисту населення від таких різких коливань ціни через встановлення довгострокових договорів з постачальниками, але ця ціна повинна бути ринковою на момент укладення цих контрактів.

 

Наприклад можливі варіанти довгострокових договорів частково з прив'язкою до індексів, тому що ми не знаємо яка волатильність світових цін буде завтра.

 

Тобто в якийсь момент фіксується ціна на рік і всі повинні купити в цей момент обсяги газу, захеджувати ціни і тримати цю ціну для споживача.

 

Ціни повинні бути прозорі, обгрунтовані і вони повинні бути ринковими, це світова практика.

 

І що дуже важливо, держава повинна подбати про стратегічні запаси. В країні потрібно створити стратегічний резерв природного газу, який раніше зберігав Держрезерв.

 

Цей газ повинен зберігатися в ПСГ "Укртрансгазу" на випадок форс-мажорних ситуацій.

 

При їх настанні, саме держава вирішує, як потрібно діяти: або його продати певним категоріям споживачів, за тією ціною, яку визначить держава; або буде прийнято рішення про інтервенції обсягів на внутрішній ринок для зниження ціни і т.д.

 

Порядок використання резервів повинен бути затверджений Урядом, утримувачем резерву може виступати "Нафтогаз", хранителем відповідно, "Укртрансгаз", як оператор ПСГ.