"Тимчасові" проблеми
Без приватних інвесторів України не вдасться істотно збільшити видобуток вуглеводнів
Зниження залежності України від імпорту вуглеводнів неможливе без залучення великих приватних інвестицій в нафто- і газовидобування. Разом з тим, державна політика в галузі надрокористування все ще викликає багато нарікань з боку інвесторів. Діюча в країні система користування надрами не відповідає сучасним світовим тенденціям, а прийняті в ц.р. неринкові механізми регулювання відносин, зокрема, між постачальниками і споживачами природного газу, взагалі можуть призвести до зниження обсягів його видобутку.
Незважаючи на складну економічну та політичну ситуацію в Україні, іноземні та українські інвестори зберігають інтерес до розробки її вуглеводневих родовищ. Протягом 2014 Держслужба геології і надр вже провела 2 аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, на яких реалізувала 2 з 5 виставлених на аукціон ліцензій на геологічне вивчення (в т.ч. ОПР) нафтогазоносних площ у Полтавській та Сумській областях. На 4.12.14 р заплановано проведення третього аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами: з 11 запропонованих для розробки родовищ 10 - з запасами нафти і газу. Крім того, 24.12.14 р Держгеонадр проведе четвертий аукціон з продажу спецдозволів, на якому планується реалізувати ліцензії на розробку 3 родовищ вуглеводнів у Львівській та Сумській областях.
Крім цього, держкомпанія НАК "Надра України" протягом 2014 р проводила відкриті конкурси з метою залучення інвестицій для розробки перспективних нафтогазових об'єктів, таких як Старо-Богородчанська, Ольховська, Ортиницької, Волосянська, Північно-Котелевська, Перевозівская, Красноїльська та інші площі.
Реалізація ліцензій на розробку нафтогазоносних надр не тільки поповнює держбюджет, а й збільшує кількість розроблюваних за рахунок приватних інвестицій родовищ вуглеводнів. Всього станом на 3.11.14 р в Україні видано 486 спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі і промислову розробку вуглеводневих родовищ.
У зв'язку із загостренням політичної та економічної кризи в Україні, інвестори зволікають з початком робіт на українських родовищах, але, тим не менш, не поспішають відмовлятися від їх розробки. Так, до кінця ц.р. повинен бути підписаний операційний договір з компанією Chevron в рамках укладеного в 2013 р СРП; Eni просить перенести програму робіт на кінець 2015 р, а компанія Shell, яка в минулому році підписала операційне угоду, змушена призупинити роботи, так як на частині території, де планувалися геологорозвідувальні роботи, ведуться бойові дії. У теж час, інші працюють в Україні незалежні газовидобувні компанії демонструють позитивну динаміку: за оперативними даними, за січень-жовтень 2014 "приватна" видобуток природного газу в Україні зросла майже на 30% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а за підсумками року незалежні компанії можуть вийти на рівень видобутку 2.4 - 2.5 млрд куб м.
Відзначимо, що без інвестора нафтогазовидобувний сектор України не має шансів на розвиток. З початку минулого десятиліття проведення пошукових і геологорозвідувальних робіт на перспективних площах занадто витратна для держбюджету діяльність. У 2001-2013 рр. фактичне фінансування геологорозвідувальних робіт коливалося в межах 102 - 583 млн грн на рік, у той час як бюджетом передбачалося виділення на ці цілі 198 - 1056 млн грн. Так, наприклад, в 2012 р бюджетне фінансування геологорозвідувальних робіт передбачалося в обсязі 1 млрд грн, з яких 500 млн грн було спрямовано на інші програми, а на 2013 р - лише 198.7 млн грн. У 2014 році заплановано надходження коштів до загального фонду держбюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів в обсязі 260 000 000,00 гривень. Разом з тим видатки за програмою «Розвиток мінерально-сировинної бази» (КПКВ 2404020) спрямовуються на виконання завдань і заходів Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, затвердженої Законом України від 21.04.2011 № 3268-V. Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» видатки за цією бюджетною програмою передбачені в обсязі 149, 3 млн. Гривень.
Таким чином, в 2014 році заплановані надходження до загального фонду державного бюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів майже вдвічі - на 57% - перевищують обсяг видатків на проведення пошукових, розвідувальних та інших геологічних робіт. На 2015 в проект бюджету заклали суму лише в 120 млн грн. Цього дуже мало.
На "приватників" сподівайся ...
Мінерально-сировинна база України має достатній резерв розвіданих запасів вуглеводнів, але більшість нині експлуатованих родовищ знаходяться на етапі виснаження, а розробка нових вимагає залучення приватних інвестицій. При цьому ефективність роботи приватних інвесторів безпосередньо залежить від державної політики: незважаючи на заяви про необхідність нарощування власних обсягів видобутку та готовність проводити ринкові реформи в енергетичному секторі та сфері надрокористування, впродовж 2014 уряд України прийняв 2 рішення, що ускладнили роботу видобувних компаній. Мова йде про підвищення удвічі ставок рентних платежів і скороченні частки незалежних постачальників на ринку природного газу в зв'язку з рішенням уряду зобов'язати промислові, енергогенеруючі та теплогенеруючі (в частині промислових обсягів газу) підприємства здійснювати закупівлі природного газу виключно у НАК "Нафтогаз України".
Хоча такі заходи декларуються як тимчасові, але, тим не менш, вони становлять небезпеку для розвитку приватної нафто- і газовидобутку в Україні. У середині листопада керівник НАК "Нафтогаз України" заявив про те, що рівень рентних платежів в 2015 р буде повернуто на колишній рівень - 28%, що позитивно позначиться на рентабельності роботи компаній. Але таке ослаблення фіскального навантаження недостатньо для комплексного вирішення проблем галузі, оскільки не ґрунтується на економічних параметрах диференціації плати за користування надрами в залежності від складності геологічних умов, глибини залягання вуглеводнів та обсязі необхідних капіталовкладень з боку інвестора, потужності з початковим затвердженим запасам, ліквідності при реалізації видобутої продукції і, як результат, - рівні рентабельності.
У середині 2014 держава заявила, що на аукціони буде виставлено 45 спеціальних дозволи на розробку нафтогазоносних надр: 18 площ - сланцевий газ, а решта 27 - нафту і природний газ. Більшість з них перспективні по сировинним запасам. При цьому головна "фінансова" роль в їх освоєнні надана інвесторам. Саме за рахунок залучення приватних інвестицій Україна розраховує істотно збільшити обсяг видобутку газу, знизивши залежність від дорогого імпортного ресурсу. Але затіяна "великий розпродаж" може не принести очікуваного результату.
Діюча в країні система користування надрами не відповідає сучасним світовим тенденціям, адже досі не сформовані єдині вимоги та правила користування надрами, необхідно збалансувати інтереси видобувних підприємств, регіонів і держави. При цьому прийняті неринкові механізми регулювання відносин між постачальниками і споживачами природного газу взагалі можуть призвести до зниження обсягів видобутку і змусять Україну знову збільшувати частку імпорту. І в таких умовах розраховувати на серйозні вливання в сектор надрокористування не варто.
Роман Сторожев, Президент Асоціації "Надрокористувачі України"
2 грудня 2014
"Енергобізнес"