Надрокористування 2014. Надзвичайні пропозиції

Якщо ще кілька років тому підбити підсумки роботи видобувної галузі було складно через закритість інформації, то вже у 2014 публічними були не тільки топ-менеджери більшості нафтогазових компаній, а й чиновники геологічної галузі. В результаті появи публічного діалогу серед надрокористувачів, у тому числі з міжнародними геологічними організаціями, вперше в Україні стала доступна он-лайн цифрова інформація про діючі спеціальні дозволи на користування надрами, а надрокористувачі стали активно висловлюватися про плановані нововведення галузі, вносячи, таким чином, до порядку денного регулюючих органів питання щодо тих чи інших проблем галузі.

 

Початок 2014 обіцяв багато перспектив для надрокористувачів, особливо які розробляли нафтогазоносні надра країни. Внаслідок загострення політичної ситуації і зміни влади в Україні новий уряд заявив, що ціна імпортного ресурсу повинна бути переглянута. Росія ці аргументи не взяла до уваги. А поки політики вирішували, на чиєму боці правда, для життєзабезпечення країни, зокрема її економіки, як ніколи затребуваними виявилися ресурси українських родовищ. Протягом року, особливо після припинення поставок 16 червня з боку «Газпрому», все більшого значення набув власний видобуток вуглеводнів як основа енергетичної безпеки та гарантія стабільного забезпечення споживачів газом. Добувні компанії виправдовували надії, як могли: державні компанії за 6 місяців знизили обсяги видобутку на 2%, а приватні компанії поліпшили свій показник на 32%.

 

Збільшити видобуток намагалися шляхом залучення приватних компаній до розробки нових родовищ. Протягом 2014 Держслужба геології і надр провела 2 аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, на яких реалізувала 2 з 5 виставлених на аукціон ліцензій на геологічне вивчення (в т.ч. ОПР) нафтогазоносних площ у Полтавській та Сумській областях. В рамках третього аукціону, запланованого на 4.12.14 р і скасованого, з 11 запропонованих для розробки родовищ 10 - з запасами нафти і газу. Крім того, в грудні 2014-го Держгеонадра планувала провести ще один аукціон з продажу спецдозволів, на якому передбачали реалізувати ліцензії на розробку 3 родовищ вуглеводнів у Львівській та Сумській областях. Швидше за все, ці ліцензійні площі будуть запропоновані інвесторам вже в наступному році. Крім цього, держкомпанія НАК "Надра України" протягом 2014 проводила відкриті конкурси з метою залучення інвестицій для розробки перспективних нафтогазових об'єктів, таких як Старо-Богородчанська, Ольховська, Ортиницька, Волосянська, Північно-Котелевська, Перевізівська, Красноїльська та інші площі.

 

У той час поки українські надрокористувачі нарощували показники власного видобутку, уряд покращував відносини з європейськими постачальниками. І замість кроку назустріч власного видобутку, вже наприкінці липня надрокористувачів вирішили залучити не тільки до забезпечення країни сировинними ресурсами, але і до наповнення державного бюджету: рівень рентних платежів зріс удвічі з 28% до 55% для газу з глибини до 5 км і з 15% до 28% з глибини більше 5 км. Це зменшило прибуток підприємств і скоротило інвестиційні програми. У той же час не вдалося поліпшити становище найбільшої державної газодобувної компанії «Укргазвидобування», яка багато років домагалася хоча б невеликого підвищення ціни на продаж газу, яка у 2014 р. складає всього 412 грн. / м3 (з ПДВ). Компанія наполягала на підвищенні ціни до 890 грн. / тис. кубометрів, що було б логічним у зв'язку з підвищенням цін на природний газ для населення на 40%. Поки підтримувати рівень видобутку компанії вдавалося завдяки кільком новим пробурених високодебітним свердловинам. Про нові інвестиції мова взагалі не йде, а значну частину доходів просто «з'їла» стрімка девальвація гривні. Тим не менш, на наступний рік уряд розглядає можливість підвищення цін на газ для населення у 3 - 5 разів, що дасть можливість підвищити рентабельність державної видобувної компанії.

 

Уже в жовтні державні компанії знизили видобуток на 0,5%, а в результаті збільшення податкового навантаження приватники показали зниження темпів видобутку і загальне зростання лише 10% в порівнянні з показником серпня - 30%, вересні - 15%. За підсумками 10 місяців 2014 видобуток газу склав 16, 465 млрд. кубометрів, природного газу 15, 885 млрд. кубометрів, що в загальному показнику на 2,6% більше обсягу видобутку 2013 року.

 

Якщо розглядати статистику приватних компаній, то їх показники за 10 місяців 2014 р. покращилися на 29,3% порівняно з аналогічним періодом 2013 року. ТОВ «Полтавська газонафтова компанія» ввела в промислову розробку Елізаветівське родовище в Полтавській області, ТОВ «Арабський енергетичний альянс» отримала Наказ Міненерговугілля про введення в дослідно-промислову розробку поклади Північно-Яблунівської площі. Зростання видобутку однієї з найбільших видобувних компаній «Куб-Газ» пов'язане з введенням в експлуатацію нової свердловини «Макіївська - 17» в Луганській області. Успіх нового лідера за обсягами видобутку - компанії Burisma Holding, також пов'язаний з бурінням нових свердловин.

 

Але подібні успіхи можуть, як заявили представники компаній, не знайти продовження у 2015 році, і фіскальне навантаження - не єдина міра, що перешкоджає розвитку роботи надрокористувачів. Основна причина, що стримує інвесторів від капіталовкладень в розробку українських родовищ - нестабільність законодавства. Тільки протягом 2014 механізми регулювання сфери надрокористування переходили від ринкового до ручного управління і навпаки кілька разів.

 

У 2015 році стимулювати розвиток добувної галузі планували декількома методами: Міністерство палива та енергетики України ініціювало скасування підвищених ставок рентної плати за використання надр на рівні 55% на глибині до 5 тис. м і 28% на глибині понад 5 тис.; на спеціальних аукціонах на користування надрами протягом 2014 - 2015 років планують реалізувати 45 ліцензій на нафтогазоносні площі; в 2015 році Україна повинна імплементувати міжнародний стандарт EITI; восени почався процес публічного обговорення проекту Порядку видачі спеціальних дозволів на користування надрами із залученням видобувних компаній, підсумковий проект якого може з'явитися вже на початку 2015 р. Це не повний перелік чинників, які можуть сприяти розвитку нафтогазовидобувної галузі України. На шляху інвестицій, податкових відрахувань до державного та місцевого бюджетів, зайнятості українських фахівців - геологів лише непослідовна політика проведення реформ. І це в той час, коли Україна повинна боротися за кожного інвестора. У зв'язку із загостренням політичної та економічної кризи в Україні, інвестори зволікають з початком робіт на українських родовищах, але, тим не менш, не поспішають відмовлятися від їх розробки. Так, до кінця 2014 р. мав бути підписаний операційний договір з компанією Chevron в рамках укладеного в 2013 р СРП, але компанія заявила про вихід з проекту в односторонньому порядку; Eni просить перенести програму робіт на кінець 2015 р, а компанія Shell, яка в минулому році підписала операційне угоду, змушена призупинити роботи, так як на частині території, де планувалися геологорозвідувальні роботи, ведуться бойові дії. Без інвестора нафтогазовидобувний сектор України не має шансів на розвиток.

 

Довідково:

З початку минулого десятиліття проведення пошукових і геологорозвідувальних робіт на перспективних площах є занадто витратною для держбюджету діяльність. У 2001-2013 рр. фактичне фінансування геологорозвідувальних робіт коливалося в межах 102 - 583 млн. грн. на рік, у той час як бюджетом передбачалося виділення на ці цілі 198 - 1 056 млн. грн. Так, наприклад, в 2012 р. бюджетне фінансування геологорозвідувальних робіт передбачалося в обсязі 1 млрд. грн., з яких 500 млн. грн. було спрямовано на інші програми, а на 2013 р - лише 198,7 млн. грн. У 2014 році видатки за програмою «Розвиток мінерально-сировинної бази» передбачені в обсязі 149, 3 млн. гривень. На 2015 в проект бюджету заклали суму лише в 120 млн. грн.

 

 

15 січня 2015

Роман Сторожев, "Термінал" № 1 (743) від 5 січня 2015