З прицілом на розвиток газовидобутку

Для збільшення видобутку газу в Україні потрібна реформа оподаткування в сфері надрокористування

 

Найближчим часом Україні необхідно реформувати інвестиційний механізм в сфері надрокористування і стабілізувати податкову політику. Під час опалювального сезону 2015 - 2016 рр. (жовтень і квітень включно) всі категорії вітчизняних споживачів використали 24 млрд. куб. м. природного газу. Згідно з оперативною інформацією центрального диспетчерського департаменту оператора української ГТС, для покриття такого споживання був використаний природний газ вітчизняного видобутку в обсязі 11.8 млрд. куб. м., відбір блакитного палива з газосховищ склав 8.6 млрд. куб. м., обсяг імпортних поставок - 4.9 млрд. куб. м. Зауважимо, що судячи з обсягу вітчизняному газовидобутку, є тенденція до подальшого скорочення імпорту на користь українського ресурсу. Принаймні, такі пріоритети декларує уряд.

 

За 3 міс. 2016 року видобуток газу в Україні збільшився на 2.4% в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року і склав 4.9 млрд. куб м. З цього обсягу частка ПАТ "Укргазвидобування" склала 3.68 млрд. куб. м., приватні компанії в січні - березні 2016 р. збільшили видобуток газу на 19.3% або на 170 млн. куб. м. і добули за цей період 0.94 млрд. куб. м. Найбільшими приватними газодобувними компаніями за I квартал 2016 р. стали ПрАТ "Нафтогазвидобування", ТОВ "ЕскоПівніч", ПрАТ "Укрнафтобуріння", ПрАТ "Природні ресурси" і СП "Полтавська газонафтова компанія". В цілому приватні компанії, які ведуть видобуток газу на території України, демонструють позитивну динаміку, на відміну від державного сектора, де за цей період видобуток газу знизився на 0.8%.

 

Якщо державна політика, в тому числі в сфері оподаткування, буде стимулюючої для галузі, то щорічний приріст обсягу видобутих запасів може становити від 15% до 30%. Поліпшити ситуацію "приватникам" вдалося після зниження ренти, високі ставки якої ще в 2015 р. призвели до зниження видобутку: Україна в 2015 р. скоротила видобуток газу на 1.4% або на 0.274 млрд. куб. м. в порівнянні з 2014 р. - до 19.896 млрд. куб. м. При цьому підприємства НАК "Нафтогаз України" скоротили видобуток на 4.9% - до 16.032 млрд. куб. м, для цих компаній ставка рентного податку була максимальною.

 

Інші видобувні компанії навіть в умовах надмірної фіскального навантаження, але завдяки раніше інвестованим коштам, змогли утримати видобуток і збільшили показники на 16.6%, до 3.864 млрд. куб. м. за підсумками 2015 р. Але одним лише поверненням ставок ренти до рівня 2014 р. видобуток газу в Україні не наростити. Потрібні реформи, такі як перехід до стимулюючого оподаткування добувної галузі та удосконалення профільного законодавства, наприклад, в питанні видачі спеціальних дозволів на користування надрами. Окремі спроби врегулювати податкову політику були, але розроблені зміни до Податкового кодексу поки не розглянуті Верховною Радою України. Кілька законопроектів про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулюванні економічної діяльності в Україні, розроблених Міністерством фінансів і поданих КМУ для розгляду парламентаріями, були відкликані.

 

Проте, енергетична реформа в Україні триває, і практична реалізація Закону про ринок природного газу в результаті повинна привести до прозорого ринку газу з діючими механізмами встановлення об'єктивних цін на газ, що буде мати ключове значення як для оподаткування, так і для регуляторної системи, інвестиційної привабливості газодобувної галузі. Існуюча система оподаткування в Україні не конкурентна в порівнянні з іншими країнами і не гнучка для реагування на мінливі умови ринку.

 

Наприклад, протягом останніх 6 міс. ми бачимо поступове зниження ціни на природний газ на європейському і, відповідно, українському ринку. Але собівартість видобутку, не змінюється і навіть зросла, наприклад, у зв'язку з девальвацією національної валюти. Відомо, що багато з родовищ, які вже розробляються, виснажені, і потрібні значні ризикові інвестиції в інтенсифікацію видобутку на таких родовищах. У цих умовах ставки оподаткування можна переглянути і знизити, але цього не відбувається. Тому Україні потрібна фіскальна система, яка дозволила б конкурувати в інвестиційних пропозиціях по розробці вуглеводневих родовищ з іншими країнами.

 

Зміна ставок оподаткування без консультацій з надрокористувачами, без урахування тенденцій ринків, а лише при необхідності наповнити держбюджет, не забезпечує стабільність господарської діяльності видобувних компаній, не захищає інтереси інвесторів від будь-яких можливих несприятливих змін оподаткування. Економічно необгрунтоване податкове навантаження змусить інвесторів вибирати більш стабільні ринки, а українські видобувні компанії - згорнути діючі програми геологічного вивчення, розвідочного буріння і таке інше, та зробить нові проекти невигідними, що в довгостроковій перспективі призведе до відтоку інвестицій і, відповідно, зниження обсягів газу власного видобутку, підвищення ризиків енергетичної безпеки країни.

 

Практично на кожній зустрічі надрокористувачів, уряду і експертів піднімається питання про необхідність якомога швидше прийняти новий Кодекс про надра, який би враховував передовий світовий досвід в сфері надрокористування. Але поки це питання залишається в форматі публічних дискусій, так як мова йде не про внесення окремих змін до Кодексу, а про розробку абсолютно нового комплексного кодифікованого документа. Тим часом на порядку денному - прийняття нових Правил розробки нафтових і газових родовищ, реформування земельного законодавства для потреб нафтогазової промисловості і спрощення процедури реєстрації нафтових і газових свердловин, імплементація законодавства, яке регулює питання укладення угод про розподіл продукції (УРП).

 

Сьогодні це найбільш перспективна форма державно-приватного партнерства в галузі надрокористування, що застосовується багатьма країнами, але до сих пір не працює в Україні. Земельне питання частково може бути вирішене шляхом прийняття законопроекту №3096, який спрямований на лібералізацію законодавства про доступ до землі і регулює питання придбання / оренди земель сільськогосподарського призначення для потреб нафтогазовидобувної галузі. Крім того, для місцевих громад дуже важливим є питання справедливого розподілу податків, коли частина сплаченого податку буде залишатися в бюджеті місцевих рад, і це дозволить підтримувати соціальну інфраструктуру регіону, де знаходиться родовище.

 

Зараз всі без винятку місцеві ради зацікавлені в тому, щоб там, де здійснюється видобуток, хоча б 5% ренти залишалося в місцевих бюджетах. І врегулювання питання перерозподілу податків, з урахуванням інтересів місцевих рад, дозволить усунути один з найбільших бар'єрів для видобувних компаній в розробці родовищ. Для поліпшення інвестиційної привабливості також необхідно продовжити роботу зі створення централізованої бази геологічних даних.

 

В першу чергу - це відкритість для інвестора, а також можливість видобувних компаній завчасно визначити привабливі для себе родовища, прогнозувати інвестиційний портфель. Сьогодні йде робота в цьому напрямку, але темпи реформ в Україні не відповідають темпам розвитку газодобувної галузі в світі. Без приватних інвестицій наростити істотно видобуток вуглеводнів в Україні не вдасться, бюджет порожній і грошей чи вистачає виконувати планові обсяги розвідувального та експлуатаційного буріння. За підсумками I кварталу 2016 р. план з розвідувального буріння виконано на 98%, трохи краща ситуація в експлуатаційному - 109% від планових показників. Тому, вирішуючи проблеми точково, загальний стан сфери газовидобутку в Україні не змінюється кардинально, а, відповідно, ми не бачимо стрімкого приросту запасів, приходу нових передових технологій і інвесторів в особі великих зарубіжних видобувних компаній.

 

Роман СТОРОЖЕВ, президент Асоціації "Надрокористувачі України"

"Енергобізнес" №22 (962) від 31.05.2016