Роман Сторожев: Збільшення видобутку газу звучить просто, але не просто реалізується
12 березня 2019
- Сьогодні активно обговорюється питання не реалістичності урядової програми по збільшенню видобутку газу 20/20 та не виконання, закладених в неї показників державною «Укргазвидобування». Яка Ваша думка щодо цього?
- В реалізації урядової програми багато складових і сказати сьогодні, що у всьому винен голова «Укргазвидобування», тому що колись сказав, що програма 20/20 запрацює, це буде неправильно. Не він один в цьому процесі був задіяний. Там було достатньо багато проблемних питань на самому початку її впровадження, зокрема з тендерами на Prozorro, потім проблематика з підрядними організаціями, зрив термінів. Де в чому, звісно, «Укргазвидобування» (далі УГВ) взяло на себе виконання нереалістичних завдань, але й були негативні фактори об’єктивного характеру, на які вплинути було складно. Та ж сама ситуація з отриманням ліцензій. Це питання більш глобального масштабу тут потрібна була підтримка і «Нафтогазу» і Уряду.
- До речі, відсутність доступу до нових ліцензійних ділянок, керівництво УГВ називає однією з головних причин зриву виконання урядової програми. Наскільки це об’єктивно?
- Є така позиція – нам не давали ліцензій, тому всі невдачі саме через це. Але це тільки частина проблеми. Окрім того, якщо б ліцензії були видані, то результат також не настає відразу. Це як мінімум рік розвідка. Навіть можна сказати таким чином, коли ти отримав площу, то потім починається виконання цілої низки програми робіт. Треба провести тендери, зокрема на проведення сейсміки. А це тільки 45 днів -на тендер, 10 днів - акцепт, плюс якісь мінімальні затримки і, в результаті, три місяці як не бувало! Це просто щоб підписати договори на проведення робіт. Крім того, багато залежить від того, в яку пору року отримана ліцензія. Якщо це осінь або рання весна, то ніяких робіт виконуватись не буде. Як під час дощів чи розмитих доріг виїде в поле техніка, вібратори і тд? Ніяк. От і все. Роботи можна вести влітку, восени доки сухо або коли примерзне. От і рахуємо – рік, а то й більше! І це тільки сейсморозвідка. Потім ще інтерпретація, 3D модель, далі треба відбити точки, підготувати майданчики, прокласти туди дороги, вивезти бурові, пробурити першу свердловину – 67% ймовірність потрапляння, - другу розвідувальну, на цих даних побудувати нову модель, і далі починати активно бурити.
- Це 3-4 роки виходить?
- До 5 років це дослідно промислова розробка і, як правило, її ще й продовжують. Це може й до 10 років зайняти. Припустимо при тих ресурсах, які має УГВ це можна було і за 5 років спокійно зробити. Але якщо говорити, що за 3 роки ми вийдемо на промисловий видобуток, то це нереально… Не можна сказати, що керівництво УГВ в усьому винне, але були доволі складні проблеми.
- Їх можна вирішити, чи вони невирішувані?
- Чому ні? Все вирішується… Головна проблема в тому, що задекларували конкретні терміни, а результату нема. І уряд питає, от потратили стільки грошей, а де газ? Їм починають щось пояснювати, але формально програма невиконана. І все, публічно ти програв, бо ти під всім підписався, а по факту не виконав. А те що реально багато зроблено, тьмяніє на тлі гострої політичної боротьби в країні.
- Навіщо була супер-оптимістична програма?
- Бо треба було показати уряду, заради чого людям довелося заплатити за всю цю програму. В кінцевому рахунку за все заплатили споживачі газу. Не можна ж просто підняти ціну і сказати, все, а тепер ідіть і платіть! От і придумали програму. При цьому я навіть не можу сказати, що сама по собі програма погана, чи неправильна, але вона надто оптимістична по строках.
- А тепер вже УГВ накупило техніки, отримало ліцензії, можливо далі піде справа?
- Тут треба сказати, що сьогодні УГВ це взагалі компанія іншого рівня ніж була 5 років тому. Надзвичайно потужна по обладнанню, по концепції розвитку. Все це незабаром дасть результат. Тут у мене сумнівів нема. Інше питання: хто отримає лаври? Якби керівники УГВ взяли собі ще три роки, скажімо програма щоб була не 20/20, а 20/25, то вже в найближчі 2 роки було б видно результат! Якщо, наприклад, подивитися на видобуток приватних компаній, то вони вже зараз ростуть. Хоча треба розуміти, що у нас в країні серйозні політичні ризики. Ми просто не знаємо, що буде через 2 місяці, після президентських виборів. Зараз скажуть – все, відвантажуєм газ по 2 тис грн за тисячу кубів! А це перевертає ситуацію з ніг на голову! І нині ми просто не розуміємо, що буде відбуватися після виборів. Це проблема. Але в цілому, те що УГВ модернізували, те що взяли на озброєння нові технології, котрі раніше не використовувалися, що розвинувся ринок бурових послуг– це прекрасно! Зараз буде шалена конкуренція. Китайські компанії привезли 7 бурових і ще стільки ж везуть. Вони орієнтовані на глибокі і надглибокі свердловини. І я думаю, що ми на порозі грандіозних змін цього ринку.
- А яка ваша думка щодо видобутку на шельфі, є перспективи?
- Сьогодні, щоб працювати на шельфі нам потрібно залучити великі компанії гіганти як Statoil, BP, Shell з технологіями і досвідом. У нас були свої платформи, але їх , як відомо, відібрала Росія в 2014р. До речі, справедливості заради, треба сказати, що коли ми говоримо про вихід видобутку газу на рівень 2013 р, то треба відняти від балансу майже 2 мільярди кубів які давав «Чорноморнафтогаз». Його зараз фактично нема, а тоді він був. До анексії «Черноморнафтогаз» зробив значний ривок у видобутку. В принципі, задумка щодо закупівлі платформ була правильна, інше питання, що за українською традицією, на цьому вивели значні кошти. Але стратегічно все було зроблено правильно.
- Які законодавчі ініціативи необхідно прийняти для покращення діяльності компаній̆ в сфері видобутку нафти і газу?
- Залишаються проблеми в стосунках з місцевими радами. Виставляється ділянка на аукціон, а місцеві ради не дають погодження. Це проблема. Точки під буріння – це вже фермери. Ти приїжджаєш і тобі треба вирішити питання з місцевими. Доки не вирішиш, не зможеш бурити. Поки залишається проблема як зробити так, щоб і громади отримали кошти і компанії можливість працювати. Компанії повинні все таки займатися бурінням, сплачувати кошти в бюджет, а вже місцева влада будувати дороги, лікарні і тд. Зараз це все вимушені робити компанії і це постійно предмет торгу і суперечок. От минулого року прийнятий закон, який залишає громадам 5% ренти – це мегапрорив! Заплатив гроші і займайся видобутком газу.
- В кінці минулого року Кабмін прийняв рішення запровадити електронні аукціони з продажу спецдозволів і перші ділянки вже виставлені на торги. Чи можна очікувати збільшення інтересу інвесторів, зокрема іноземних, до українського газовидобутку?
- Раніше була доволі складна і незрозуміла процедура отримання ліцензій: тут можна з аукціоном, тут без, а тут цілісний майновий комплекс і особлива процедура. Зараз, коли ми виходимо на електронні аукціони – це взагалі інший рівень. Я вважаю, що це колосальний прорив в сфері надрокористування. Щоб не казали, а це взагалі інший підхід. Тепер на аукціоні буде купуватися конкретний пакет документів з конкретною геологічною інформацією, з дозволами облради. Єдине, що не до кінця вирішено- питання з землею яка вже безпосереньо під свердловину, під розвідку. Його доведеться ще вирішувати. Але в цілому, як на мене, для іноземного інвестора це серйозний сигнал, що відкриті і можемо працювати.
- Щодо податків, то не забагато дали пільг на 5-ть років на нові свердловини?
- Ні, це нормально. За світовою статистикою, кожна третя свердловина порожня. Тому це нормально. Умовно кажучи, беремо три свердловини по 6 кілометрів. Одна коштує $10 мільйонів. І от з $30 млн які витратили на буріння 3 свердловин, $10 млн пішли в мінус. Їх нема, рахуйте, що спалили. Тому, буріння це високий ризик і робота з невідомим. Ми ж не знаємо яка буде окупність, який дебет газу? Тому щоб заохотити людей бурити ці надглибокі свердловини їм кажуть: у вас буде протягом 5 років полегшене податкове навантаження. Коли інвестор порахує, то він бачить – ризики високі, але податків не так багато треба платити. І все, ситуація врівноважена. Це нормально. Так роблять і за кордоном, зокрема в Канаді. Свого часу Shell зайшов на наш ринок, втратив $100 млн, пробурив дві свердловини і пішов. Ризики в цій галузі завжди високі. Проте, на сьогодні умови які сформовані дуже привабливі для інвесторів.
- Якщо динаміка видобутку в Україні зростатиме, то чи реально до 2030 почати експорт газу?
- Наші потреби зараз на рівні 32 млрд куб, з них 20 Україна закриває сама. Ще 12 млрд куб треба імпортувати. Щоб закрити свої потреби і отримати надлишок до 2030р це потрібно щоб видобуток зростав на 10% щороку, це напевне нереально. Але він буде рости, це гарантовано. Якщо ми зможемо добитися зростання видобутку газу на 5% в рік – це буде хороший показник. Хоча, зазначу, що приватні компанії демонстрували свого часу зростання видобутку і на 20% в рік. Тому, як тільки ми зможемо збалансувати газовий баланс країни, то ми будемо набагато впевненіше себе почувати і на міжнародній арені. Нам не треба буде ні про що домовлятися з тим ж росіянами. Вам потрібен транзит? Домовилися про транзит по ринковій ціні і буде вам транзит. Нам не потрібен російський газ. Нема цього питання в порядку денному. Не буде цього питання, що ви будете робити без російського газу? Він все одно російський, чи то з Європи, чи ще звідкись. Сьогодні проблема в тому, що він нам потрібен і треба його купити. І далі починається заплутана історія – тут у нас війна і тут ми не купуємо, тут він іде по колу, тут треба переплатити і тд. Зовсім інша ситуація коли це питання в тебе просто не стоїть в порядку денному. От у нас є надлишок електроенергії і ми його хочемо експортувати. Окрім того, у нас є нульовий баланс газу і ми можемо забезпечити транзит вашого газу, брати ваш газ, зберігати його, а зимою вам віддавати, ну і забезпечувати балансування. І плюс, ті гроші які ми раніше витрачали на закупівлю газу, вони залишаються в країні і ми їх будемо інвестувати в видобуток. І от тоді ми переходимо до експорту, до того, що зробило з бідної Норвегії ту, яку ми знаємо сьогодні. Це звучить просто, але не просто реалізується.
12 березня
ExPro