Прозорість видобувної галузі для підвищення якості життя громад обговорили у Львові
15 лютого 2017
13 лютого 2017 року у Львові відбулась конференція “Прозорість видобувної галузі для підвищення якості життя громад”. Конференція зібрала близько 60 представників органів влади, компаній, громад, громадських організацій із Львівської, Івано-Франківської та Волинської областей. Такий захід відбувся напередодні оприлюднення другого національного Звіту ІПВГ України.
Під час відкриття конференції, Світлана Мізіна, експерт з питань комунікацій ІПВГ в Україні, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, зазначила, що Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні підтримується Урядами Німеччини та Великої Британії через проект «Ефективне управління державними фінансами», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
Міжнародна тенденція розглядати питання роботи видобувної галузі, її прозорості у контексті екологічного та соціального виміру починає втілюватись в Україні. Саме тому учасники конференції зробили наголос на питаннях охорони довкілля та якості життя громад через призму співпраці усіх зацікавлених сторін та підзвітності і доступу до інформації.
Під час першої сесії конференції увага була зосередження на впливі видобувної галузі на довкілля та якість життя громад. Кроком в напрямку застосування якнайкращих практик у цьому контексті має стати імплементація європейських норм і стандартів в Україні, що є основою імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та євроінтеграційного курсу України загалом. Врахування ризиків для довкілля від видобувної галузі має відбуватись на ранніх етапах діяльності – проектуванні, а можливого негативного впливу слід уникнути чи мінімізувати його. За словами старшого аналітика Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”, Зоряни Козак, “Один із принципів ІПВГ – використання природних ресурсів задля сталого розвитку. Сталий розвиток – це не тільки забезпечення соціальної та економічної, але й екологічної складової. Подальший розвиток і впровадження ІПВГ повинен враховувати і питання безпечного довкілля для людини і громад”.
Другий блок конференції “Компанії, місцева влада, громади: співпраця задля добробуту” підтвердив, що питання співпраці на місцевому рівні та довіри між владою, компаніями та громадами є запорукою підвищення якості життя громад, не лише у сенсі економічних та фінансових вигод, а також турботи про стан довкілля та здоров’я місцевих мешканців. Адже громадськість неодноразово наголошує на проблемах недовіри громад видобувним підприємствам. “ Закритість угод про розподіл вуглеводнів, використання невідомих хімічних реагентів для гідророзриву, використання водних ресурсів у значних обсягах, захоронення відходів буріння у місцях, які не забезпечують екологічну безпеку довкіллю та мешканцям викликають недовіру видобувним підприємствам“, – зазначила у своїй доповіді Войціховська Алла, еколог 1-ої категорії БФ “Екологія. Право. Людина”.
Третя частина конференції була присвячена проблемам посилення прозорості видобувної галузі на місцевому рівні. Попри кроки України в напрямку прозорості видобувної галузі, багато питань ще залишається невирішеними. На таких проблемах у своєму виступі наголосила юристконсульт БФ “Екологія. Право. Людина” Панькевич Марта. Зокрема, вона зазначила: “Уряд незаконно засекречує будь-яку інформацію, що стосується видобутку сланцевого газу, в тому числі екологічну інформацію. Громадськість не має доступу до жодної офіційної інформації про те, які хімічні речовини будуть використовуватися під час гідророзриву, який вплив можуть здійснювати такі речовини на здоров’я людей і до яких наслідків це призведе”.
Голова правління ГО “Антикорупційна платформа” Зелінська Христина, зазначила, що “структура платежів видобувних підприємств неоднорідна і це є суттєвим фактором при оцінці впливу роботи компаній на локальному рівні у плані децентралізації ренти з 2018 року”.
Роман Ніцович, керівник програм аналітичного центру Діксі Груп, зазначив, що другий звіт України за стандартом ІПВГ, вже на порядок детальніший за перший та охоплює низку додаткових галузей – видобуток вугілля, залізних, титанових та марганцевих руд. Для Львівщини та інших видобувних регіонів особливо корисна інформація про платежі від кожної з 59 компаній, які надали відповідь. Всього до Зведеного бюджету компаніями, що працюються у Львівській області, сплачено 1,347 млрд. грн. Однак особливість адміністрування податкових надходжень у тому, що значна частина цих платежів фіксується не за місцем діяльності, а за місцем реєстрації компанії. Стандарт ІПВГ є цінним інструментом для того, аби на локальному рівні вимагати більш детальної інформації про розробку надр та платежів на користь місцевих бюджетів, якими можуть розпоряджатися громади. Наступний крок – законодавче закріплення вимог ІПВГ щодо звітності компаній за кожним проектом (окремим родовищем або групою родовищ) і за бюджетами-отримувачами платежів. Для цього парламент має прийняти відповідний законопроект №4840.
За словами Карпаша Максима, директора НДІ нафтогазової енергетики і екології Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, “доступ до інформації про галузь – ключ до загального розвитку громад, бізнесу та влади”.
Захід організовано за підтримки Урядів Німеччини та Великої Британії через проект «Ефективне управління державними фінансами», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
15 лютого 2017
ІПВГ в Україні