В. о. голови Держгеонадра: "Легальний видобуток бурштину - це робочі місця, податки та рекультивація"
14 квітня 2017
Про процедури видачі спецдозволів на розробку копалин, недоліки законодавства та про звинувачення в корупції, БізнесЦензору розповів т.в.о. керівника Держгеонадра Микола Бояркін.
Державна служба геології та надр (Держгеонадра) – ключовий державний орган для видобувний промисловості. Саме служба роздає спеціальні дозволи на розробку корисних копалин зацікавленим компаніям – надрокористувачам. За часів минулої влади ця служба була трампліном для збагачення її очільників. Наприклад, в 2003 – 2006 роках Держгеондара (тоді Комітет природних ресурсів) очолював Микола Злочевський.
Менше, чим через 10 років він став одним з найбільших видобувачів газу в Україні, створивши групу компаній Burisma Group. В Держгеондара постійні проблеми з керівництвом. Вони тривають і зараз. Осінню 2015 року тимчасово виконуючим обов'язки керівника Держгеонадра було призначено Миколу Бояркіна. До цього він довгий час працював в Держгеонадра на різних посадах. Більше півтора року пройшло, а конкурс на заміщення посади голови служби так і не відбувся.
Служба підпорядковується міністерству екології та природних ресурсів, яку очолює Остап Семерак. Семерак і Бояркін в один голос кажуть, що між ними "утруднення комунікації". Іншими словами – прихований конфлікт. Через бюрократію та боротьбу політичних сил, в Службі до цього часу не призначено керівника – юридично, та його заступників – фактично.
Великі питання також викликають заробітні плати керівного складу Держгеонадра. На конкурс з призначення першого заступника Служби подалися більше 40 людей. Всі вони хотіли працювати на відповідальній посаді з окладом в 10 тисяч гривень. Про процедури видачі спецдозволів на розробку копалин, недоліки законодавства та про звинувачення в корупції, БізнесЦензору розповів т.в.о. керівника Держгеонадра Микола Бояркін.
- Членом якої команди ви себе вважаєте?
- Я державний службовець, а не політик. Майже весь попередній час я працював в державних структурах. Як держслужбовець, я не можу представляти інтереси політичних груп.
- Тоді чому у вас виник конфлікт з міністром екології та природних ресурсів Остапом Семераком? Він призначений по квоті "Народного фронту".
- Ми працюємо за різними принципами. Міністр – політична фігура, як ви вже зазначили, його призначили по квоті. А я – людина галузі, яка потребує лише профільного підходу до роботи. Держгеонадра треба розвивати незалежно від політичних обставин і мотивів. У цьому ж і різниця наших підходів. Але я б не називав це конфліктом.
- В інтерв'ю БізнесЦензор Семерак заявив, що між вами є у "утруднення комунікації".
- Пан міністр правильно вам сказав, є утруднення в комунікації. Бо, повторюсь, міністр є політичною фігурою, а я – держслужбовцем. Тому наші погляди іноді різняться.
- Він хоче вас звільнити?
- Я б так не сказав. Є деякі питання, які неможливо вирішити маючи суто політичну волю. Щодо низки питань в нас є дискусії. Наприклад, міністерство пропонує: давайте всі спецдозволи будемо надавати через аукціон. Але це не можливо. От візьмемо підприємства з повним циклом виробництва, до прикладу, безалкогольних напоїв. За цією логікою, ці підприємства мають виставляти свої ж свердловини на аукціон після завершення дії спецдозволу. Як ви це собі уявляєте? Щодо вирішення такого роду питань в нас є розбіжності.
- Чому ви не можете призначити собі заступників?
- Згідно нової редакції закону "Про держслужбу", призначення голови Держгеонадра та його заступників мають відбуватися після проведення конкурсів.
- Але ж можуть бути призначені люди, які будуть конфліктувати між собою.
- Я з вами повністю згоден. Це не нормально. Тепер у багатьох держорганах керівник та його заступники – лебідь, рак і щука.
- Що зараз відбувається з конкурсом на посаду голови Служби?
- Він ще не оголошений. Проблематика в тому, що були конкурси на першого заступника і заступника голови Держгеонадр. І за рішеннями судів їх результати скасовані.
- Коли буде об'явлений конкурс на обрання голови Служби, ви, звісно, будете приймати в ньому участь?
- Так, буду.
- До вас підходять гравці ринку з пропозиціями, щоб ви вирішили якісь питання за винагороду?
- Хабар не пропонували, якщо ви про це. А чи часто сюди приходять гравці ринку, або депутати? Так, часто. Всі ці зустрічі висвітлюються. Держгеонадра є сервісною службою, ми працюємо на боці інвесторів. Звичайно, є утруднення. Але намагаємось їх ліквідувати. До 2015 року, взагалі мало хто в країні знав, що існує така служба, як Держгеонадра. А ми запросили надрокористувачів до діалогу, щоб через практичний аналіз впроваджувати зміни.
- І що ви робили для того, щоб про існування Служби дізналися?
- Наприклад, ми відкрили доступ ЗМІ і громадськості до аукціонів. Потім були закиди: аукціони прозорі, але вони підставні. Щоб таких питань не виникало, ми відкрили сам процес прийняття рішень. Ми зробили відкритими засідання аукціонних комітетів. Ми перевіряємо заявників щодо кінцевих бенефіціарів, на відсутність боргів по податках. Надсилаємо документи до правоохоронних органів для перевірки ймовірного сприяння тероризму. Всі ці речі включені до нормативних актів, які регулюють діяльність Держгеонадра, завдяки громадськості. Зараз ми працюємо над впровадженням електронної системи, яка допоможе надрокористувачам надсилати звіти дистанційно. Зайшов в особистий кабінет на нашому сайті і за допомогою цифрового підпису відправив звіт – не треба їхати в столицю, щоб його привезти.
- Частина спецдозволів розподіляється через аукціони, частина – ні. За яким принципом це відбувається?
- Видача спецдозволів базується на двох регуляторних актах. Це постанови Кабміну від травня 2011 року: №615 – Порядок надання спецдозволів на користування надрами, та №594 – Порядок проведення аукціонів. Спецдозвіл може бути виданий без проведення аукціону за умов, які прописані в 615-й постанові. Там близько 10 пунктів: геологічне вивчення власним коштом, розширення площі користування не більше 50%, держкомпанії, що мають спецобов'язки з постачання газу населенню і т.д. В нас немає ресурсів для обробки всіх геологічних звітів. Тому зазвичай відбувається такий процес: надрокористувач знаходить площу, яка йому цікава, його геологи вивчають відповідні геологічні звіти.
Спецдозволи, видані в 2016 році
Источник: http://biz.censor.net.ua/r3024432
Потім він подає заяву в Службу, а ми оголошуємо аукціон і через 75 днів проводимо його. До речі, за ініціативи Держгеонадр термін підготовки надрокористувачів до торгів збільшили з 15 до 75 днів, щоб всі охочі компанії могли зареєструватися. Загалом процедура займає півроку-рік. Раніше займала щонайменше два роки. І це дуже довго. Зазвичай інвестор не буде чекати стільки часу від початку проекту до отримання спецдозволу на видобування копалини.
- Від надрокористувачів були нарікання на те, що Держгеонадра не надають геологічну інформацію в повному обсязі. Ви можете прокоментувати це звинувачення?
- Геологічна інформація є двох видів. Перша – це геологічні звіти, які створені ще за часів Радянського Союзу. Друга частина інформації напрацьована вже за часів незалежної України. Власником геологічної інформації є держава в особі Держгеонадр. Інформації часів СРСР довіряють. Хоча її потрібно перевіряти і уточнювати, бо багато часу минуло. А тим дослідженням, які створені пізніше, не довіряють. Як вирішити цю проблему? Тут два варіанти, або держава почне на 100% фінансувати галузь в рамках Закону про розвиток мінерально-сировинної бази до 2030 року, і наші геологи проводитимуть геологорозвідувальні роботи. Або залучати до співпраці міжнародні геологорозвідувальні компанії. В цьому напрямку Служба і працює.
- Як оновлюється ця інформація?
- Є Програма розвитку мінерально-сировинної бази до 2030 року, яка була затверджена законом ще в 2011 році. Цей закон має мало спільного з реальністю. Хтось прописав в цьому законі повний перелік родовищ і бюджет на їх вивчення. Нагадаю, що в 2011 році долар був по 8 грн, а зараз коштує 27 грн. Але навіть згідно цього закону, кожного року на геологорозвідку мінерально-сировинної бази має йти близько 1,5 млрд грн. Натомість бюджет передбачає близько 100 млн грн в рік на цей напрямок. Але кожного року не додають 40-70%.
- Скільки коштує геологічна інформація для надрокористувача?
- Її вартість розраховується в залежності від виду копалини та розташування відповідної площі. Плата за неї стягується після того, як надрокористувач переміг в аукціоні. Первинну інформацію можете отримати і ви, заплативши 560 грн за день в нашій бібліотеці.
- Ви рахували, скільки потрібно зібрати документів, щоб отримати спецдозвіл? Надрокористувачі жаліються, що задля цього потрібно купа паперів. І без першого не отримаєш другого, а без другого – першого.
- В 2015 році ми спростили процедуру надання спецдозволів. Але коли люди чують "спростили", то думають, що можна отримати спецдозвіл за лише однією заявою. Це не так.
Що змінилось? Раніше надрокористувач сам збирав погодження з Мінприроди та місцевих рад. Тому в кращому випадку він отримував спецдозвіл через два роки. Зараз він готує первинний пакет документів: заява, карта з координатами, реєстраційні документи його компанії. Там не так вже їх і багато. Робить дві копії і віддає нам. Копії ми самі надсилаємо на Мінприроди і відповідну облраду. Зараз з процедури виключено погодження Держпраці (раніше - Держгірнагляд). Є ще одна корисна новація. Тепер місцеві ради мають розглянути погодження спецдозволу протягом 90 днів після того, як ми їм його надіслали. Якщо за цей час вони не приймають жодного рішення, це вважається "мовчазною згодою". Служба не є прихильницею цього принципу. Ініціатива належала не нам. Але треба визнати, що після введення цієї практики, місцеві депутати хоча б почали збиратися задля розглядання запиту інвестора. Бо раніше деякі ради роками не розглядали погодження дозволів.
А взагалі дивно не використовувати можливості розвитку свого регіону. За ініціативи Держгеонадр до спецдозволів внесено пункт про виконання соціальних умов. А саме, коли надрокористувач планує займатися видобуванням, він має виконати вимоги обласних громад. Якими вони будуть, чи то ремонт доріг або дитячих садочків, чи то буде адресна допомога, вирішувати представникам місцевих громад. Звісно в діалозі з інвестором.
Окрему увагу варто приділити видобуванню вуглеводнів. Для початку буріння свердловини на нафту та газ необхідно отримати як дозвільні, так і проектні документи. Якщо запаси вуглеводнів затверджено у встановленому порядку комісії по запасах корисних копалин та надрокористувач отримав спецдозвіл на користування надрами з метою видобування вуглеводнів, необхідно розробити та затвердити у встановленому порядку проект розробки родовища. Функції щодо розгляду та затвердженням цього проекту покладено на Міністерство енергетики та вугільної промисловості. Разом з тим, надрокористувач повинен отримати акт гірничого відводу.
У подальшому, для початку буріння свердловини на нафту та газ, надрокористувач повинен оформити документи на земельну ділянку під свердловину. А це сьогодні є найважчим питанням для надрокористувачів, враховуючи, що більша частина земель розпайована. Значну долю земель займають землі сільськогосподарського призначення, землі лісного фонду, природоохоронного фонду і таке інше.
Після оформлення цих питань, надрокористувач може безпосередньо приступати до складання проекту на будівництво свердловини на нафту або газ. Тут ще треба пройти комплексну державну експертизу, тобто отримати позитивні висновки екологічної експертизи, експертизи з питань промислової безпеки та охорони праці тощо. І в цьому довгому процесі початку буріння свердловини на нафту та газ Держгеонадра займають незначну роль. Тобто, щоб спростити цю процедуру для газовидобувних компаній, необхідно усім причетним до цього процесу внести свій вклад, змінивши відповідним чином законодавство.
- Які копалини найбільш затребувані надрокористувачами? Це вуглеводні – газ і нафта?
- Так прийнято вважати. Але найбільший попит є на воду. В принципі треба розуміти, що без нафти і газу ми прожити зможемо, а без води – ні. Грубо кажучи, на 100 звернень по воді, припадає 2-3 звернення по нафті і газу. Так само багато звернень по піску та по глині. Хоча, спецдозволи на видобування нафти і газу набагато дорожчі.
- Чи були видані спецдозволи на видобуток бурштину минулого року?
- Так, були. Останні чотири компанії отримали спецдозволи не на видобуток, а на геологічну розвідку. Чим більше буде легальних компаній з видобутку бурштину, тим менше буде нелегальних копачів. Ми два роки за це боримось. "Білі" надрокористувачі захищають свою територію. Якщо там буде незаконний видобуток, відповідати будуть вони. "Білі" надрокористувачі – це робочі місця, податки, відповідність закону, підконтрольність держорганам, рекультивація землі, розвиток ювелірної та логістичної галузей, нарешті офіційне представлення бурштину на міжнародному рівні. Бо в світі майже не існує офіційного українського бурштину.
До речі, нещодавно була міжнародна виставка "Amber trip 2017" у Вільнюсі. Проблема в тому, що низка країн наш бурштин видає за свій. Тобто ювеліри Китаю, Польщі, Прибалтики та інших країн прекрасно знають, що використовують контрабандний камінь, але видають його за свій. Але наші спеціалісти легко розпізнають походженні каменю. Бо український бурштин унікальний, він має своє специфічне забарвлення. Тому дуже правильно зробила Волинська область, яка створила комунальне підприємство для того, щоб воно легально видобувати цей ресурс. Відтак Волинь взяла відповідальність за розвиток свого регіону.
- Так, його створив голова Волинської обласної ради Ігор Палиця – партнер Ігоря Коломойського…
- Яка різниця, чиї там прізвища? Головне – діяти в рамках закону. В будь-якому разі – це правильний крок, який сприятиме наведенню порядку та зменшенню нелегального видобутку бурштину. Крім того, вони заплатили понад 40 млн грн за спецдозволи. Перед цим вони затвердили запаси, які самі дослідили. А це вклад у розвиток мінерально-сировинної бази країни.
- Які компанії зараз мають спецдозволи на видобуток бурштину?
- Вже назване КП "Волиньприродресурс", держпідприємства "Бурштин України" та "Укрбурштин". Останнє поки-що не видобуває. "Бурштин України" також має проблеми, бо підприємство вже відпрацювало ті 50 га площі в Рівненській області, які були йому надані в користування. Зараз оформлюється наступна площа. Вже рік цей процес триває. Крім того, є приватні компанії: ТОВ "Ред.Мет" (контролюється народним депутатам Володимиром Прдивусом – БЦ) та ТОВ "Центр "Сонячне ремесло" (кінцевими бенефіціароми вказані Галина Симха та Володимир Соколовський – БЦ). Це ті компанії, які видобувають. Ще декілька мають право на геологічне дослідження.
- Чи були за останні роки звернення для отримання спецдозволів на видобуток вугілля?
- Було надано спецдозвіл в Закарпатській області на видобуток бурого вугілля. Не густо, але є.
- Зі сходу є звернення по спецдозволам?
- З контрольованої Україною території – постійно. Всі спецдозволи з неконтрольованої території або зупинили, або анулювали. По Криму така ж ситуація.
- Держслужба готує законодавчі зміни в сфері видачі дозволів на видобуток копалин? Які зміни найбільш потрібні?
- Держслужба і повинна займатися розробкою законодавства в цій сфері. Дуже важливо про це написати. Ми – експерти в цій сфері, ми напряму спілкуємося з надрокористувачами. Зараз є багато експертних організацій, які існують на донорські гроші, є пропозиції міністерств, які взагалі не дотичні до цієї сфери. І, не розуміючи специфіки роботи, вони вносять якісь свої зміни в нормативну базу. Якщо вже стоїть питання дерегуляції, то хоча б треба спілкуватися з нами, представниками цієї галузі.
- Так що потрібно змінити?
- Те, що нам найбільш потрібно зараз – це новий Кодекс про надра. Зараз чинна редакція ще 1994 року. Кодекс взагалі не відповідає сьогоднішній ситуації. І 10 років не приймають нормальну редакцію, бо якісь політичні сили постійно туди щось вписують. Ми пропонуємо, щоб кодекс на розгляд Кабміну подавався не Держгеонадрами і не Мінприроди, а незалежною платформою, до прикладу, Асоціацією геологічних служб Європи. Тільки в цьому разі ми зможемо прийняти версію кодексу без норм "під когось".
- Прокоментуйте отримання спецдозволу на розробку Олегівського родовища лабрадориту в Житомирській області сестрою вашого радника – Дениса Жегалова. Рік назад про це робила сюжет програма "Схеми".
- Ця тема вже неодноразово піднімалась. Вивчалась журналістами, правоохоронними органами і вже давно було поставлено крапку. Спецдозвіл на видобування лабрадориту Олегівського родовища було продано на аукціоні декілька років тому. Це все було ще до того, як я очолив Службу. Я на той час не був керівником, тому ніякого конфлікту не існує, він є надуманий, створений штучно.
Спецдозвіл був куплений на аукціоні, наскільки я пам’ятаю, за нього заплатили десь близько 1 млн грн. Щодо всіх учасників торгів Держгеонадра робила запити в СБУ та Антимонопольний комітет. Якщо ці органи не мали заперечень, то які до мене питання? Всі хто хотів купити цей спецдозвіл, мали можливість взяти участь в аукціоні. Я розумію, чому такі питання виникають. Держгеонадра була закритою Службою, і як тільки ми зробили галузь відкритою – виникло дуже багато питань. Галузь є вузькою, тому я готовий пояснювати кожен крок, який ми робимо.
- В листопаді минулого року НАБУ відкрила кримінальне провадження по факту незаконного збагачення. Бюро задалось питанням, як ваша мати могла витратити 6,2 млн грн, якщо і ви, і ваша дружина весь час працювали на держслужбі? Що зараз з провадженням?
- Триває розслідування. Я надаю всі необхідні документи. Вся моя родина побувала на допитах. Тричі були обшуки. Я знаю, що мама нічого протизаконного не скоїла.
- Головне питання: звідки гроші?
- Ми все показали слідчим. Ці гроші були надані у борг фізособою. Є всі документи – договір, завірений нотаріусом. Є документ фінмоніторингу про джерела цих грошей. Я дуже хочу, щоб слідчі НАБУ довели до кінця цю роботу.
- Де логіка? Навіщо позичати гроші, щоб вкласти їх у нерухомість, при тому що нерухомість для проживання у вас є?
- На той момент, коли була придбана нерухомість, ціни на неї були низькими. Я вимушено це коментую. На той момент, коли це все робилося, я взагалі не мав до цього відношення. Розміркуйте самі, голова Державної служби геології та надр завжди під пильною увагою, навіщо цим займатись, знаючи, що є НАБУ?
- Яка середня заробітна плата в держслужбі і яка конкретно у вас?
- Середня зарплата спеціалістів біля 6 тис. грн, середня зарплатня керівників структурних підрозділів і моя в тому числі – 9-11 тис. грн.
- Це невеликі гроші. В мене більший дохід. Навіщо працювати за такі малі гроші, маючи таку велику відповідальність?
- Більшу частину своєї кар'єри я працюю на держслужбі. Але я працював і в приватних структурах. Там зовсім інша специфіка. Все залежить від вподобань та навиків людей. Мені бізнес менш цікавий. А держслужба як армія: відповідальність, закони, регламент, розклад, тощо.
- Ніхто не повірить, що ви живете на таку зарплату. Ви очікуєте її підвищення? Наприклад, коли позбавитесь приставки т.в.о.?
- Якщо на законодавчому рівні нічого не зміниться, то підвищення не буде. Зарплатня буде такою ж. Для її підвищення мають бути внесені зміни в законодавство.
- До середини минулого року держкомпанія "Укргазвидобування" мала проблеми з отриманням спецдозволів від Служби. Зараз ці проблеми ліквідовані?
- Так. Це держкомпанія, яка продає газ нижче ринкової ціни для потреб населення. Згідно чинних норм, вони отримують спецдозволи без аукціонів. В них залишається проблема з узгодженням своїх дозволів з облрадами. Зокрема – з Полтавською облрадою.
- В грудні ви заявили про те, що ряд компаній, пов'язаних з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, через суд зобов'язали Держгеонадра видати їм спецдозволи…
- По-перше, ми не заявляли нічого про міністра, я би відійшов від прізвищ взагалі, бо часто ЗМІ ними спекулюють та підтасовують. У нас сьогодні через суди є велика проблема. Чи то від недосконалості законодавства, чи то від недосконалості самої судової системи. Суди перетягують на себе функції Держгеонадра. Ситуація вийшла за рамки здорового глузду. Останнім часом цим користуються багато фірм. Тобто приходить якийсь надрокористувач без повного пакету документів. Ми не знаємо, що це за фірма. В неї на балансі якась "лопата", якою він хоче видобувати нафту або бурштин. Мабуть, це не зовсім правильно. Ми відмовляємо таким компаніям. Але ці фірми намагаються отримати спецдозволи через суд.
- Чим закінчилась ситуація, коли Держгеонадра не продовжила спецдозвіл компанії "Євраз – Суха балка" російського олігарха Романа Абрамовіча?
- Там є проблема. Вони це заперечували. Вони вивели людей під Держгеонадра. Це прямий тиск: видай нам спецдозвіл без відповідних документів. Окрім цього, згідно з офіційною позицією правоохоронних органів, там кінцевий бенефіціар з Росії.
- На цій підставі не був подовжений спецдозвіл?
- Ні. Це ніде офіційно не прописано. Але зараз всі документи стосовно цієї компанії вилучила Генпрокуратура.
- Що зараз з компанією НАК "Надра України", яка підпорядкована Держгеонадра? Вона була помітною видобувною компанією по газу. Також вона була партнером компанії Shell по Юзівській ділянці. В 2016 році в цей договір намагалась зайти непрозора компанія Yuzgaz. Що зараз?
- НАК "Надра України" працює. Працюють її "дочки" (дочірні компанії – БЦ). З приводу Yuzgaz вже багато сказано. Це окрема тема. Кабмін відмовив компанії Yuzgaz. Зараз триває судовий процес.
- В яких держпідприємствах, підпорядкованих Службі, пройшли конкурси на призначення керівників?
- На ДРГП "Донецькгеологія" був проведений конкурс. Переміг колишній керівник, тому що він єдиний подався на конкурс. Він хороший керівник, зберіг підприємство у важкі часи, зберіг геологічну інформацію. І це підприємство зараз прибуткове. Найближчим часом відбудеться конкурс на керівника ДП "Українська геологічна компанія", яка займається геологічним вивченням джерел води. Там вже закінчився прийом документів. Оголошено конкурс на керівника ДП "Укргеофізика" – підприємства, що займається геофізичними роботами з пошуку нафти, газу та інших копалин.
- Чому Держгеондара в 2016 році подала апеляцію з вимогою відмінити рішення першої інстанції про скасування договорів оренди ТОВ "Краснолиманське" покладів вугілля у державної шахти ДП ВК "Краснолиманська"? Тим самим Держгеондара виступила на стороні приватної компанії з поганою репутацію проти інтересів держави.
- Мабуть, ви не розібрались в цій справі. Я поясню. Подання апеляції на рішення суду першої інстанції ніяким чином не пов'язане з виступом на стороні приватної компанії. Держгеонадра з самого початку судового процесу виступала в якості третьої сторони, маючи на меті захист інтересів держави. Господарський суд Харківської області дійшов висновку, що надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Краснолиманське" було здійснено з порушенням вимог Порядку, затвердженого постановою Кабміну №615. Однак суд не вірно розтлумачив положення актів матеріального права. Тому, участь Держгеонадр у цьому процесі після прийняття рішення судом першої інстанції, продиктовано суто необхідністю забезпечення інтересів держави у сфері надрокористування.
Харківський апеляційний господарський суд, вивчивши матеріали справи та докази сторін, прийняв рішення – задовольнити апеляційні вимоги Держгеонадр у повному обсязі.
Держгеонадра мали повну і вичерпну інформацію щодо того, що спеціальний дозвіл на користування надрами було видано абсолютно правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.
Журналісти не рідко роблять помилки в тлумаченні тієї чи іншої ситуації, бо в них брак часу на об’єктивно критичний аналіз. Але я готовий до майстер-класу.
14 квітня 2017
Цензор.net