Стандарт ІПВГ та перспектив розвитку видобувних галузей Донеччини

 

18 квітня 2017 року в Краматорську відбулася робота круглого столу «Прозорість видобувного сектору: можливості та перспективи для Донецької області». Участь у заході прийняли представники органів місцевого самоврядування, державної влади, територіальних громад, громадських організацій та ЗМІ. Відкривала роботу круглого столу Тетяна Тараненко, заступник директора департаменту - начальник управління вугільної промисловості та енергетики Донецької ОДА. Вона доповідала про стан вугільної галузі Донецької області та проблемні питання цієї галузі.

 

«Балансові запасти вугілля на території України становлять 61,7 млрд. т. В Донецькій області зосереджено близько 33 % усіх балансових запасів кам’яного вугілля або 13,5 млрд. т. За даними офіційної звітності у 2015 році в порівнянні з попереднім роком, видобуток вугілля у Донецькій області був у 4 рази менший і складав 4,3 млн. т вугілля. Це пов’язано зі складною політичною ситуацією в Україні та військовими діями на території Донеччини. Лідерами видобутку вугілля є компанії групи ДТЕК та Шахтоуправління «Покровське» - серед приватних підприємств та Державна холдингова компанія «Селидіввугілля», - зазначила Тетяна Тараненко.

 

Олена Агапова, керівник субгранту від ГО «НОВА Енергія», розповідала про основні результати другого звіту ІПВГ та розвиток законодавчої та нормативно-правової бази для імплементації стандартів ІПВГ в Україні. «У вересні 2009 року Україна зобов’язалася імплементувати ІПВГ шляхом ухвалення Постанови Кабінету Міністрів України №1098 «Про приєднання України до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях». Пізніше ці наміри були документально підтверджені перед МВФ, ЄС та в рамках Партнерства «Відкритий уряд», - підкреслила Олена Агапова. В 2014 році Україна продовжила процес імплементації ІПВГ, а БЗГО розпочала роботу над підготовкою першого звіту, який оприлюднили у грудні 2015 року за результатами діяльності національного нафтогазовидобувного комплексу та транспортування вуглеводнів за 2013 рік. Враховуючи складність охоплення усіх галузей економіки, які мають відношення до видобувної сфери, в рамках консультацій БЗГО було прийнято рішення про поетапне включення у звітність вугільної та гірничодобувної галузей, відповідно, у 2016 і 2017 рр. Разом з тим, Україна стала першою країною-кандидатом ІПВГ, яка застосує принципи звітності для транспортування вуглеводнів, чим розширюється охоплення Ініціативи на так званий «middle stream». 

 

Віталій Филенко, голова ГО «НОВА Енергія», презентував принципи ІПВГ та можливості використання Ініціативи позорості для ефективного управління ресурсами та вирішення соціально-економічних й енергетичних проблем територіальних громад. «Одним з ключових завдань ІПВГ є розкриття інформації про видобувні компанії, їх діяльність та податкові виплати. Завдяки впровадженню ІПВГ в Україні у 2015 році Державний геологічний інформаційний фонд розкрив інформацію щодо ліцензійних ділянок на користування надрами створивши ряд інформаційних онлайн-сервісів», - зазначив Віталій Филенко. Розкриття та моніторинг інформації у видобувній сфері дозволяє проводити аналіз та ефективніше використовувати ресурси, а також відкритість даних підвищує довіру до видобувного сектору як громадськості, так і інвесторів. 

 

Микола Жикаляк, генеральний директор ДРГП «Донецькгеологія», доповідав про напрямки та перспективи розвитку видобувного сектору Донецького регіону. «Донецька область займає 2 місце, після Дніпропетровської області, по кількості корисних копалин. Всього 41 % корисних копалин знаходиться на підконтрольованій території Донецької області», - зауважив Микола Жикаляк. Він також презентував результати роботи вугільної галузі Донецького області, обсяги видобутку вугілля по підприємствах державної та недержавної форми власності в розрізі «коксівне-енергетичне». Особливий інтерес присутніх викликала інформація стосовно середньомісячної собівартості та оптовій ціни 1 т. товарної вугільної продукції та надходження бюджетних коштів по державних підприємствах вугільної промисловості. «Для покращення стану видобувної галузі Донеччини потрібно залучення інвестиційних коштів для виконання проектів розвитку та впровадження законодавчих ініціатив», - підкреслив Микола Жикаляк. 

 

Ліна Плющакова, технічний директор Українського наукового інституту технічної екології, розповідала про залучення коштів фондів охорони навколишнього природного середовища різних рівнів для вирішення екологічних питань, пов'язаних з видобуванням корисних копалин. «ФОНПС - спеціальний фонд державного (місцевого бюджету) складається з екологічного податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища та інших надходжень, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища», - зазначила вона. Розподіл коштів ФОНПС, починаючи з 2016 року, здійснюється за такою схемою: 20% - державний бюджет, 25% - бюджети сіл, селищ та міст, 55% - обласний бюджет. Використання коштів ФОНПС регулюється Постановою КМУ № 1147 від 17.09.1996 р., в якій визначено перелік заходів, що можуть фінансуватися за рахунок коштів Фонду. «Зазначена Постанова в сучасному вигляді не відповідає реальним природоохоронним потребам та потребує суттєвих змін. 70% коштів ФОНПС витрачаються на реконструкцію очисних споруд, 20% - на благоустрій. На сьогодні ми ще не маємо ефективних стратегій та місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища, а саме на такі ініціативи повинні витрачатися кошти ФОНПС», - наголосила Ліна Плющакова. 

 

Юрій Буц, експерт з питань енергетичної аналітики у сфері нафтогазовидобутку від ГО "НОВА Енергія", презентував приклади співпраці та соціального партнерства між видобувними компаніями, владою та громадами. «Інформацію відкритих баз даних використовують територіальні громади на етапі погодження ліцензії на новий строк. Наприклад, надавати погодження на новий ліцензійний строк лише за певних умов: сплата попередньої заборгованості; створення відокремленого територіального підрозділу компанії на території району або певного населеного пункту; покращення екологічної ситуації у регіоні (інвестиції у місцевий екологічний фонд); відновлення об'єктів соціальної інфраструктури», - розповів Юрій Буц.

 

Проте зазначені вимоги мають бути виваженими та обґрунтованими, а також відповідати можливостям певної компанії. Однак побудова конструктивного діалогу між громадами та видобувними компаніями для вирішення соціально-економічних проблем – головна мета впровадження ІПВГ для покращення інвестиційного клімату та підвищення рівня  спроможності видобувних регіонів України. 

 

Захід проведено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень. Круглий стіл проведено за підтримки Донецької обласної державної адміністрації, організатором заходу виступає ГО «НОВА Енергія».

 

 

 

20 квітня 2017

EITI UA