Держгеонадра створила Data-room з даними про ділянки, виставлені на УРП-конкурси в лютому 2010 року
24 грудня 2019
Їхні площі доволі значні (більше 3 000 кв км), вивчення забирає чимало часу, а, враховуючи те, що інформація зберігається у різних точках країни, завдання ще більш ускладнюється.
Аби спростити потенційним інвесторам доступ до геологічних даних щодо цих ділянок (частина яких збиралася у 1960-1970рр) Державна служба геології та надр України усередині грудня створила data-room з детальною геологічною інформацією про ці ділянки. Тепер будь-який представник зацікавленої в участі у конкурсі компанії після попереднього онлайн-запису (http://www.geo.gov.ua/data-room/), може потрапити до спеціально облаштованої кімнати у приміщені Держгеонадр (у Києві на вул. Антона Цедіка, 16), та отримати доступ до електронної бази даних, що постійно доповнюється, а також до стосів паперових документів.
У паперовому вигляді надано звіти з геологічного вивчення надр, протоколи ДКЗ (з інформацією про сусідні або наявні в межах виставленої ділянки родовища, у тому числі приватних компаній, які зобов’язані надавати її в Держгеонадра), наявні у відкритому доступі звіти з геологічно-економічної оцінки, геологічну інформацію (справи свердловин, ГДС) та паспорти на структури.
Інформація на паперових носіях зібрана з відділень Держгеонадр з усієї України, її поступово сканують та додають до електронної бази. Приміром, щодо Ічнянської ділянки у «цифрі» є 57 геологічних звітів, а щодо інших двох – поки лише по 10 з 70-ти. Усі паперові документи служба відразу оцифрувати не має змоги – масиви надто великі, а ресурсів недостатньо.
«Десять років тому отримати таку інформацію було дуже складно, фактично неможливо. Навіть фотографувати не дозволяли, можна було лише виписати якісь цифри», - кажуть співробітники Держгеонадр. Як зазначив у коментарі ExPro голова Держгеонадр Роман Опімах, вперше для потенційних інвесторів створено такі умови – дуже багато інформації в одному місці, значна частина якої в електронному вигляді, й усе це – безкоштовно.
В електронному вигляді можна отримати масив цінних даних, потрібних для побудови геологічних моделей. Кількість пробурених свердловин, результати буріння, дані з перспективних горизонтів, глибини залягання існуючих покладів тощо - до уваги потенційних інвесторів пропонується усе, що необхідно для правильного розрахунку економічної доцільності промислової розробки площ.
«За доступ до первинної геологічної інформації потрібно платити, однак ми даємо змогу потенційному інвестору побачити, у якому вигляді її представлено, так би мовити тестові зразки, аби він знав, за що платитиме, якщо захоче взяти участь в УРП-конкурсі та придбати ще більш детальні дані», - пояснюють геологи. Спираючись на цифри, професіонал зможе розібратися, що відбувалося у процесі буріння, приміром, чому свердловина виявилася сухою, тоді як геофізичні дані пророкували наявність вуглеводневої сировини (через неправильно підібрані розчини тощо). Стосовно деяких свердловин наявні сейсмічні профілі.
Тож фахівці, що володіють сучасними технологіями обробки та інтерпретації даних, можуть розгледіти перспективність там, де раніше її не вбачали. «Запаси, розробка яких раніше вважалася економічно недоцільною через важкодоступність, зараз цілком вигідно видобувати завдяки впровадженню новітніх технологій. Приміром, у 1960-х рр глибина перфорації при прострілюванні свердловини для отримання зразків складала не більше 1 м, а зараз - 1,5-2 м. Все розвивається, можливостей сьогодні набагато більше, ніж кілька десятків років тому», - розповідають геологи.
Детальніше за посиланням: