БАГАТСТВО НАДР – СИЛА КРАЇНИ

 


UA EN
UA
ГоловнаМедіаНовиниКонкурс з продажу ділянки шельфу Чорного моря, як лакмус для "Нафтогазу" і країни вцілому

Конкурс з продажу ділянки шельфу Чорного моря, як лакмус для "Нафтогазу" і країни вцілому

18 червня 2020
 
Сьогодні в ході онлайн-конференції голова "Нафтогазу" Андрій Коболев вперше публічно повідомив, що "Нафтогаз" переконаний в НЕМОЖЛИВОСТІ проведення конкурсу на продаж ділянок Чорноморського шельфу в нинішніх політичних та економічних умовах.
 
"Через ці проблеми, які є на Чорному морі, через потенційну можливість російської військової агресії, через несприятливий глобальний економічний клімат, через інші об’єктивні проблеми - ми глибоко переконані, що будь який конкурс навіть з залученням Нафтогазу, як потенційного партнера зі сторони держави навряд чи можна провести. Ми переконані, що його не можна провести!", - Андрій Коболев (18.06.2020)
 
Керівник продовжив: "В липні 2019 р, проведено конкурс на 9 ділянок на суходолі по договорам УРП. Пройшов майже рік - договори не підписані, консенсусів немає. До цього часу ідуть важкі баталілії щодо юридичних аспектів цих договорів, тому що міжнародні компанії ставлять цілком слушні вимоги, які існують в інших країнах світу. З якими українські представники не до кінця поки що згодні. Тому попередній конкурс зайняв сам по собі багато часу. Зважаючи на ці обставитни, очікувати на підписання паперів по шельфу просто нереально.
 
По-перше, мало реально чи буде сам конкурс! По-друге: затвердження самих контрактів з нашого досвіду, як учасника конкурсу по УРП --майже не реально.
 
Відповідно такий конкурс (по шельфу) наразі є ІМІТАЦІЄЮ правильного процесу. І ми як "Нафтогаз" до шельфу пропонуємо підійти іншим чином:  дати нам дозвіл зробити сейсміку,  зменшити ризикованість цієї території і в будь який момент, коли держава вирішить, що вона готова до конкурсу і є реальний попит - цей конкурс можна провести і тоді залишити нас державним партнером.
 
А не спочатку робити конкурс, витрачати два роки, зрозуміти, що він не відбувся, і втратити два роки на ті роботи, які треба буде робити будь-якому переможцю цього конкурсу.
 
Ми, як державна компанія, повинні бути тим інструментом, який зменшить ризики інших потенційних партнерів, відкриє двері і в ці двері, якщо буде бажання, хтось із закордонних інвесторів зайде. Якщо не буде бажання ми самі вирішими, що з цим робити. Але не ставити конкурс передумовою всьог, повторювати негативний досвід, який є з конкусрами УРП.