Тези. «Новий Кодекс про надра. Підводні камені». Тези учасників круглого столу
Юрист, Наталя Гутаревич. SayenkoKharenko:
“Все залежатиме від добросовісності надрокористувача при застосуванні тієї чи іншої норми Кодексу про надра, які були прийняті в грудні 2022 року.
На Кабмін покладаються функції по уточненню та подальшому розвитку норм, які передбачені змінами до Кодексу”.
А от на запитання , «хто буде замість місцевого самоврядування, яке за новими нормами Кодексу позбавили узгоджень надання дозволів на користування надрами. Відповідь юриста – Ніхто. Відбулась децентралізація, треба буде йти Кабмін і Держгеонадра.»
Олександр Шумський, ДПС України.
- Щодо «сплячих ліцензій»:
«Результату буде «нуль». Зміни до Кодексу передбачають звернення надрокористувача через 20 років. Всі ці роки актив «спить».
Натомість європейська директива вимагає, щоб до аукціонного документу видавався повний перелік того, що держава очікує від цього активу послідовно в часі, по роках, не так як передбачено новими нормами до Кодексу.
Бо так як це є зараз, то в суді ви ніколи не доведете, що там щось не виконано по цій ліцензії, можна надати купу паперів чому не виконано за 20 років».
-Щодо державного профіту, геології та обігу ліцензій
За кордоном існує практика ризикових підприємств, які виконують геологічне вивчення, готують актив до передпродажу. І ці компанії, вони до нас заходили!
Якщо Держгеонадр зможе зацікавити розкрити інформацію щодо наявності ось таких ділянок, то буде сплеск інвестицій.
Якщо такі іноземні компанії зайдуть, які займаються ризиковими активами це може призвести до сплеску ативності і їх не цікавить видобування в майбутньому їх цікавить геологічне вивчення. Тому що вони заробляють на своїх мізках, на своїй здатності за малі кошти зробити належний актив.
Роман Сторожев, голова АНКУ:
- Щодо Закону 2805 в цілому:
Цей Закон направлений на захист прав надрокористувачів. До законодавства внесено десятки змін за які надрокористувачі боролись роками. Якщо розглядати концепцію розвитку Держгеонадр, як сервісну службу для надрокористувача, то якість сервісних послуг після прийняття повинно покращитись. Наприклад раніше, постановою КМУ за годину або протягом дня - вносились, нові вимоги до отримання спецдозволів. Надрокористувачі не мали змоги передбачити ці раптові зміни. Тепер же винесення цих процесів на рівень Закону для надрокористувача робить більш прогнозованими такі зміни. В той же час для держави при виникненні будь-яких ризиків з недобросовісними надрокористувачами або інших державних втрат, прийняття Закону - це більш складний механізм, тепер треба приймати зміни до Закону.
- Щодо розвитку мінерально-сировинної бази:
Держава сьогодні як основний фінансист розвитку мінерально- сировинної бази повинна визначитись як далі буде здійснювати це фінансування. Сьогодні фінансування фактично відсутнє. На мій погляд частково його можуть покривати приватні видобувними в рамках діючих спецдозволів. Однак за відсутності державного фінансування в країні знищено державні підприємства з геології, кадри перейшли до приватних компаній. Якщо держава прийме рішення для фінансування МСБ, то підприємств, які зможуть робити дослідження і розвитку може не виявитись.
- Про ризики для держави:
Я б поставив під особливий контроль держави питання відчуження ліцензій до підприємств в яких є до 50% і більше % у володінні державою або уповноваженим державним органом. Звісно вся відповідальність покладається на керівників держпідприємств та їх наглядові ради, але на це потрібно звернути увагу законодавцю та здійснювати контроль правоохоронними органами.
Олена Ремезова, Інститут геології НАН України:
Про геологічну службу та підготовку МСБ
«В Україні відсутня державна політика в галузі мінеральних ресурсів. Наприклад, в США дуже потужна геологічна служба, ті хто розробляє стратегію поводження з мінеральними ресурсами. В ті й же Польщі існує інститут геології, інститут дослідництва, який веде роботи щодо ресурсно-мінерального потенціалу країни.
У нас знищили геологічний інститут УКРДГРІ. Це рішення було ініційоване ще прем’єром Гончаруком в березні 2020 року. Його аргументом було те, що більшість держпідприємств є збитковими і його виставили на приватизацію.
Про відродження реніональних геологічних експедицій
«Нам потрібно відродити в терміновому порядку регіональні геологічні центри, можливо експедиції. Якщо терміново щось не вирішити, ми прийдемо до того стану, коли не стане родовищ , а найгіршою проблемою буде відсутність кадрів. Їх зараз вже немає, навіть для викладання в профільних інститутах.
Критична сировина під час війни. Державний захист. Терміново
«Надзвичайно важлива тема, яка постає з війною. Багато регіонів постраждало від війни, тисячами знищено житла українців. Виникає велика потреба в такій критичній сировині як пісок, щебінка, сировині для цегли. Це потрібно вже сьогодні на сьогодні. Як будемо вирішувати? найкоротші терміни закріпити на рівні держави як стратегічною сировиною на багато років.
Нагадаю такий факт, чому росіяни в свій час скупили всі наші щебеневі кар’єри. Бо всі дооги, всі ж/д колії колишнього СРСР були в нашій українській щебінці.