Бурштин. Доповідь Держгеонадра на Комітеті ПЕК. 19.12.2023
У вівторок 19.12.2023 в режимі відеоконференції відбулося засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України. До уваги доповідь і запитання Олег Бондаренко, Голова Комітету та Голова Держгеонадр Роман Опімах з сайту Надра Інфо.;
Олег Бондаренко: як Закон 402-IX (ухвалений в 2019 р., щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин) і Закон 2805-IX (ухвалений в 2022 р., щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами) вплинули на розвиток надрокористування в Україні?
Роман Опімах: Ми бачимо, як в частині регуляторного поля покращилася ситуація, і в ці тяжкі часи, з точки зору активізації надання спеціальних дозволів, ми бачимо суттєвий прогрес.
Щодо законопроекту про легалізацію видобутку бурштину. За 2022 р. видобуток бурштину збільшився офіційно у 8,5 разів у порівнянні з 2019 р.. Відповідно, сплачено в державний бюджет було 24 млн грн податків, з них 30% мали піти в бюджети місцевих рад.
Бурштин є найпопулярнішою корисною копалиною: на електронних торгах попит на бурштиноносні надра стабільно є високим протягом 2020-2023 років. У Рівненській і Житомирській областях було продано 85 ділянок надр площею 3 180 га на загальну суму 148 млн грн.
З точки зору служби, у нас виключно позитивне враження від тих ініціатив, які були підтримані народними депутатами.
Олег Бондаренко: Чи повністю Держгеонадра розробили і подали на затвердження Уряду, чи були затверджені Урядом всі підзаконні нормативні акти – на виконання обох законів?
Роман Опімах: Наскільки мені відомо, так.
Олег Бондаренко: Одна з цілей Закону 402-ІХ – подолання проблематики незаконного видобування бурштину. І поліпшення ситуації з уже пошкодженими ділянками. Нашою метою було встановлення такої системи, щоб було вигідно брати в користування пошкоджені ділянки, видобувати і потім ці ділянки рекультивувати і приводити в той стан, в якому вони були до того моменту, коли варварськи почали перетворюватися на «місячний пейзаж». За Вашою інформацією, скільки саме в користування було надано ділянок, які знаходяться саме на територіях, які були раніше пошкоджені і підлягають подальшому відновленню і рекультивації?
Роман Опімах: Щодо ефекту по незаконному видобутку, не можу сказати, що картина надзвичайно ідеальна, тому ми з вами і є свідками різних облав з боку правоохоронних органів по незаконному видобутку бурштину в цих двох областях.
Щодо порушених земель, власне переліку порушених земель з їх координатами Держлісагентство нам не надало.
Законодавство передбачає, що заявник може ініціювати будь-яку ділянку на винесення на аукціон. Але в подальшому має йти по процедурі. Навіть якщо ця ділянка є непорушеною, а там є якісь дерева, в будь-якому випадку, він має пройти ОВД, отримати дозвіл на вирубку, отримати погодження відповідного лісового господарства, оформити землю, і потім лише вирубати ці дерева. Надрокористувач компенсує вартість цієї деревини, а потім робить рекультивацію і засаджує молодими деревами.
Олег Бондаренко: Я правильно зрозумів, що, починаючи з 2020 р., коли ми з вами вперше про це спілкувалися, Держлісагенство не надало матеріали дослідження цих ділянок – ані Держгеонадрам, ані Міндовкіллю?
Роман Опімах: Ні. Ми неодноразово проводили відповідні наради щодо переліку – він не був розроблений і нам не наданий.
Олег Бондаренко: Я просив би Міндовкілля звернути на це увагу. Мені здається, що це нехтування обовʼязками центрального органу виконавчої влади в даному випадку, і це, насправді, підстава для подальшого незаконного видобування.
Якщо на ці ділянки продовжують закривати очі, то я можу припустити, що на цих ділянках продовжують видобування таким самим незаконним чином корисні копалини. Що, відповідно, продовжує виводити цю галузь «в чорну». Тому буду просити Міндовкілля , і в рекомендаціях ми це будемо писати, прискорити цей процес і поставити його на контроль.