Асоціаціїя «Бурштинового бізнесу України» щодо проблем галузі

Від Асоціації «Бурштинового бізнесу України» баченням проблем і пропозиціями вирішення ділився голова правління Микола Котнюк:

«Більшість ділянок бурштиноносних надр, на які Держгеонадра видали спеціальні дозволи, знаходяться на порушених землях. Порушених внаслідок незаконного попереднього видобутку бурштину. А порушені землі стали штучно насичені підземними водами, що призвело до появи пливунних обводнених порід та заболоченості. Структура та стратиграфія надр техногенно змінена, вона є нестійкою і втратила свої первісні геологічні якості та характеристики. Згідно з програмами робіт, які повинні виконувати всі надрокористувачі, першим етапом є геологічне вивчення надр. Відповідно, вивчення проводиться на основі Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини. А це положення не враховує особливостей проведення геологорозвідувальних робіт на техногенно змінених ділянках бурштиноносних надр. Відповідно надрокористувачам та сервісним компаніям, які проводять ці роботи, складно проводити геологічне вивчення. Складно якісно підготувати звіти з ГЕО запасів бурштину. Відповідно, це ускладнює для ДКЗ прийняття обґрунтованого рішення про затвердження запасів корисних копалин, зокрема бурштину. Відповідно, у нас є пропозиція. Щоб вирішити це недопрацювання, потрібно розробити  вимоги або методичні підходи щодо проведення ГВ, ДПР, оцінки запасів бурштину, підготовки звітів з ГЕО на ділянках бурштиноносних надр малих площ, на які вже видано СД – до 10 га. Саме на тих ділянках, які було порушено внаслідок незаконного видобутку бурштину. Ми як Асоціація вже звернулися до ДКЗ, і я надіюся, що за сприяння Держгеонадр і Міндовкілля, ця робота буде рухатися вперед», – заявив Микола Котнюк.

Наступною складністю, з якою стикаються надрокористувачі, на сьогоднішній день є те, що наказом Міндовкілля було затверджено зміни до Положення про порядок організації та виконання ДПР родовищ корисних копалин:

«Для бурштиноносних надр внесено наступні зміни. Якщо раніше можна було при ДПР видобути 5% бурштину, то на сьогоднішній день ця кількість обмежена до 5 кг з 1 га. Ділянки становлять 10 га, відповідно, надрокористувач при ДПР (яка є обовʼязковою), має право видобути всього 50 кг бурштину. Ця вимога щодо не перевищення 5 кг на 1 га видобутку на стадії ДПР – прямо суперечить та суттєво ускладнює дотримання на практиці вимог Інструкції ДКЗ із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин, яка передбачає, що вміст  бурштину оцінюється, головним чином, у блоках деталізації, що створюються на ділянках із найбільш представницьким проявленням бурштину,  розташованих  у сприятливих  для  розробки  гірничо-геологічних умовах.

Пунктом 12.10 Інструкції встановлено вимоги до відбору валових проб. Цих проб має бути декілька, і об’єм валової проби повинен становити 3-4  тис. куб. м. А ви ж розумієте, що якщо найбільш представницьке місце розташування на ділянці, і 3-4 тис. куб. м валової проби – то бурштину там буде більше ніж 5 кг. Відповідно, є така невідповідність. Ми пропонуємо внести зміни до Наказу Міндовкілля і повернути для бурштину норму, яка діє і для інших корисних копалин: 5% видобутку бурштину на етапі ДПР».

«Наступна проблема, яка вже піднімалася сьогодні, це доступ до земельних ділянок. Ви знаєте, що надрокористувачі, які мають наскрізні спецдозволи, мають право доступу до земельних ділянок або на основі сервітуту (що складно зробити, тому що державні лісові підприємства не бажають укладати сервітути з нами), або на основі типової угоди на проведення розвідувальних та видобувних робіт. З цією типовою угодою також була довга історія… довго затверджували її форму. Але на сьогоднішній день вона працює. Більшість надрокористувачів вже уклали такі типові угоди з нашою Рівненською ОДА, і навіть більшість із них отримали погодження від землекористувача – це сьогодні ДП «Ліси України». Але є проблема з вирубуванням лісових насаджень. Бо хоч ділянки і порушені внаслідок незаконного видобутку буршину, там ростуть певні залишки лісу, а на деяких ділянках вони не ростуть по факту, але обліковуються по матеріалах лісовпорядкування, по книжках, які є в лісників.

Відповідно, надрокористувач отримав спецдозвіл, уклав типову угоду з ОДА, навіть отримав погодження від держлісгоспу на укладення такої типової угоди – але не може приступити до робіт, тому що там ростуть дерева, а лісники вирубати їх не мають можливості. Кажуть, що у них немає права, бо цей ліс не набрав віку стиглості, і вони не можуть його вирубувати.

Тому ми пропонуємо розробити механізм, який дозволить лісовим господарствам у випадку укладання типової угоди, вирубувати ці лісові насадження. Тому що при сервітуті – механізм існує. А при типовій угоді – ні. Наскільки ми памʼятаємо, коли розроблялися нормативні документи про вирубування лісових насаджень при сервітуті, у проекті цього документу була зазначена і типова угода, але чомусь у кінцевому варіанті, остаточному, типову угоду забрали [з тексту].

Це останнє питання стосується збитків, які надрокористувачі повинні компенсувати державним лісовим господарствам», – заявив Микола Котнюк.

Щодо інших питань і пропозицій Асоціації «Буршинового бізнесу України», Олег Бондаренко заявив: «Будемо наполягати, щоб була письмова відповідь від Держгеонадр і від Міндовкілля. І доволі велика кількість питань перейде на діяльність Підкомітету нашого Комітету під головуванням Павла Віталійовича Якименка».

Також Олег Бондаренко наголосив, що розглядати питання, які повʼязані з лісогосподарською діяльністю без Держлісагентства і їх позиції – недоцільно: «Пропоную всі ці питання зробити окремим блоком, і розглянути вже за участі Держлісагентства, і буду просити перенести це на рівень Підкомітету, щоб Підкомітет з Міндовкіллям, Держгеонадрами і Держлісагентством доповів Комітету про висновки і пропозиції».

Роман Опімах повністю підтримав пропозицію Голови Комітету щодо спільної роботи з Держлісагентством. Щодо оцінки запасів бурштину на малих техногенно порушених ділянках – Голова Держгеонадр заявив про готовність провести окрему нараду разом із ДКЗ. Щодо обмежень видобутку бурштину під час ДПР, Роман Опімах пояснив:

«Можу сказати, чому 5% від запасів замінили на 5 кг/га. Тому що дуже багато видобували, скажімо так, відносно незаконно. Ці 5% розмивалися: постійно прирощували запаси, і, відповідно, 5% було від 10-20-30 [тонн] і люди не переходили з етапу ДПР на етап видобуток ніколи. Думаю, Вам це чудово відомо. Тобто, природа цих змін – логічна: щоб люди закінчували ДПР, виконували всі свої зобовʼязання і переходили на стадію видобування. Але, знову ж таки, якщо треба переговорити, і нам нададуть якісь обґрунтування, що це має бути не 5 кг, а 10 кг, виходячи з практики – вивчимо і відреагуємо».

Голова підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Юлія Овчиннікова висловила прохання, щоб до обговорення лісового напрямку було долучено відповідний Підкомітет. І зауважила наступне: «Стосовно переліку критичних матеріалів, було б дуже добре звернути увагу на регламент ЄС щодо критичних матеріалів, нам треба синхронізувати наше і європейське законодавство. І коли ми будемо спільно з Держлісагентством обговорювати [бурштинові питання], все таки не забувати про Указ Президента 228/2021 щодо збільшення лісистості».

«Коло проблем окреслено. Воно, на жаль, доволі широке. І їх потрібно вирішувати», – підсумував Олег Бондаренко.

Інформацію Голови Держгеонадр члени Комітету взяли до відома. Також вирішили підготувати рекомендації Комітету за наслідками розгляду доповіді Романа Опімаха і питань, які підіймалися під час заслуховування доповіді, а також звернутися до Уряду з питань виконання цих рекомендацій.  

Своєю чергою Павло Якименко анонсував проведення в січні 2024 р. засідання профільного Підкомітету:

«Шановні колеги, Комітетом до низки бізнес-асоціацій був надісланий запит про стан імплементації та проблеми застосування закону 402-ІХ про бурштин та закону 2805-ІХ. Наразі отримані всі відповіді. Пропозиції та коментарі асоціацій можна умовно розділити на дві групи:

Що стосується виконання прийнятих законів;

Що стосується подальших змін законодавства.

Є питання технічного характеру, є – концептуальні. Наразі пропозиції систематизуються, і я пропоную орієнтовно через місяць зробити координаційне засідання очолюваного мною підкомітету за участі представників Міндовкілля та Держгеонадр, з тим, щоб вже обговорити ці питання. І потім поінформую на засіданні Комітету про наше засідання Підкомітету», – пообіцяв Павло Якименко.

Олег Бондаренко висловив сподівання, що Павло Якименко як голова Підкомітету проведе «плідну роботу по усуненню недоліків тих законів, які ми прийняли, і по усуненню проблем, які існують і які ми почули сьогодні від галузі».

«Окремо я також прошу, коли ви дійдете до питань лісової галузі, залучити підкомітет під головуванням Юлії Юріївни [Овчиннікової], і поспілкуватися разом», – наголосив Олег Бондаренко.

Інформацію про стан імплементації та проблеми застосування змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надрокористування від Павла Якименка Комітет взяв до відома.

«Закликаю до більшої співпраці в частині розробки законопроектів, і їх впровадження. Закликаю і Міндовкілля, і Держгеонадра», – насамкінець звернувся до учасників Комітету Олег Бондаренко і закрив засідання.