Перелік стратегічних корисних копалин. Чому такий довгий період узгодження його на Уряді і які перспективи?
Павло Якименко: Ми маємо декілька зауважень від бізнес-асоціацій щодо неможливості придбання на аукціоні стратегічних корисних копалин через не затвердження Кабміном переліку ділянок надр і родовищ копалин, адже це фактично гальмує стратегічний економічний розвиток нашої держави. Ви можете це прокоментувати?
Роман Опімах: Порядок проведення аукціонів передбачає, що має бути затверджений перелік ділянок (стратегічних надр), які будуть виставлені на аукціон. Ця норма була внесена на виконання рішення РНБО. Буде перелік, затверджений Кабміном – ми зможемо по заявах надрокористувачів виставляти такі ділянки на аукціон.
Павло Якименко: Наскільки я памʼятаю, ми вже дуже давно говоримо про перелік, що він має бути. Що робить Держгеонадра, щоб він був?
Роман Опімах: Ми свої пропозиції подали. Підготували перелік таких ділянок, зібрали інформацію про них. Більше того, ми збираємо і геологічну інформацію про ці ділянки. Як в рамках внутрішньої робити, так і наших міжнародних проектів за підтримки ЄБРР, щоб зробити такі дані також доступними потенційним іноземним інвесторам.
Павло Якименко: На Вашу думку, що може допомогти, щоб цей перелік був створений?
Роман Опімах: Один з недоліків електронних аукціонів – немає запобіжника щодо країни походження учасника торгів.
Все прозоро відбувається, але немає запобіжника від потенційно недружніх, скажімо так, країн. Не прямо країн-агресорів, але повʼязаних з недружніми країнами.
Як приклад, наведу літій: у нас була заявка від китайської компанії. Тобто, в разі приходу їх на електронні торги і придбання золота чи літію такими підприємствами, у нас буде незрозуміла ситуація: як діяти в подальшому? Тому, певні пропозиції щодо внесення змін до законів, для обговорення, ми передали – щоб можна було обмежувати країни походження, компанії з яких можуть брати участь в аукціонах. Треба про це додатково говорити.
Павло Якименко: Можна тоді це запитання задати Міндовкіллю?
Олег Бондаренко: Євгенію Олександровичу (Федоренко), будь ласка, доєднайтеся до нас.
Як Ви оцінюєте стан імплементації цих двох законів? Як Ви вважаєте, наскільки вони – один через три роки, а другий через рік після впровадження – досягнули своєї мети? І те питання, яке задавав Павло Віталійович:
Що відбувається з переліком ділянок стратегічних корисних копалин [які мають виставлятися на аукціони]? Чому перелік досі не затверджений? Що заважає це зробити? Яка потрібна в цьому напрямку допомога? Тому що ми з Вами розуміємо, що саме стосовно цих копалин є найбільша зацікавленість великих інвесторів. І саме за цими корисними копалинами є майбутнє в частині капіталовкладень в нашу країну, і в частині їх переробки подальшої, і отримання кінцевого продукту, використання цього кінцевого продукту, перш за все, на території України. Або реалізація [на експорт] вже кінцевого продукту.
Це було завданням. А ми бачимо протягом року його недовиконання.
Євгеній Федоренко: Тут питання не в одному переліку. Перелік є технічним документом. Але є ще гриф «секретно» на інформації, яка відноситься до стратегічних копалин. І питання в тому, що навіть якщо буде перелік, а гриф залишається, то у потенційного інвестора не буде можливості ознайомитися з геологічною інформацією.
Павло Якименко: Прошу вибачення, я все ж таких хотів запитати про перелік. Яка у нас із вами, колеги, перспектива отримати цей перелік? Тому що, я хочу нагадати, вже більше ніж півтора роки Ви не можете продавати спецдозволи без цього переліку.
Євгеній Федоренко: Роман Євгенович вже частково відповів на це питання. Перелік ділянок стратегічних корисних копалин для виставлення на аукціони пройшов погодження з усіма ЦОВВами, були внесені певні зміни.
Якщо говорити про те, де ми знаходимося зараз, то необхідно проводити узгоджувальну нараду з усіма ЦОВВами, щоб затвердити ці зміни до переліку. Позиція Уряду – неоднозначна. І це те, про що казав Роман Євгенович: відсутність запобіжника щодо інших країн брати участь і вигравати аукціони, в т.ч. на стратегічні корисні копалини. Ми це проговорювали неодноразово. Саме це і є основним гальмом щодо винесення цього переліку на затвердження. Оскільки рішення РНБО, на виконання якого була ухвалена норма про перелік, приймалося до широкомасштабного вторгнення, в 2021 р..
Павло Якименко: А яка робота зроблена Вами і Держгеонадрами по запобіжнику? Ви розумієте, ми всі говоримо про залучення інвестицій в нашу державу, і ми не можемо продавати спецдозволи, бо немає цього переліку. Тому у мене, на мій погляд, досить адекватне запитання: коли він буде? Роман Євгенович завжди присутній на важливих конференціях, де всі говорять про те, що хочуть інвестувати в країну, але не можуть цього зробити, бо не мають права купити спецдозвіл…
Євгеній Федоренко: Щодо запобіжників, Роман Євгенович говорив, що розроблені певні пропозиції, стосовно внесення змін до законодавства, щоб передбачити запобіжники.
По-друге, у мене є питання і немає чіткої відповіді (можливо Роман Євгенович мене підправить): чи є звернення до Служби з боку іноземних інвесторів стосовно стратегічних корисних копалин, і готовність взяти участь [в аукціонах] під час військових дій?
Павло Якименко: Я знаю точно, що від українських є!
Євгеній Федоренко: На Міндовкілля від іноземців точно ні від кого не заходило, бо не вирішене питання страхування ризиків.
Олег Бондаренко: Євгене Олександровичу, Романе Євгеновичу, давайте в черговий раз приймемо до уваги, що це питання є чи не найбільш важливим в питаннях розвитку надрокористування.
Ми робимо законодавчу базу, ми робимо передумови для того, щоб до нашої країни надходили інвестиції, ми вирішуємо проблеми, які накопичилися в сфері надрокористування, робимо надрокористування прозорішим, відкритішим, створюємо різноманітні інструменти, узгоджуємо надрокористування з екологічними стандартами і вимогами – тобто, ми робимо безліч дій, наслідку яких немає.
Я ж не просто так запитав, яка була розбивка на корисні копалини, які реалізовувалися в минулому році? Це дуже добре, що у нас видобуваються корисні копалини місцевого значення, але вони не дають тієї доданої вартості, яка має бути. Вони не є показовими і не роблять обличчя нашої країни перед світовим бізнесом. Вони, найголовніше, не дають можливості робити продукт, кінцевий продукт на території нашої країни. Вони є допоміжними, тому є місцевими корисними копалинами. Ми на всіх нарадах, на всіх конференціях, на всіх конференціях найвищого рівня як в Лугано чи Лондоні спілкуємося про залучення інвесторів, надання доступу до корисних копалин, перетворення законодавства на найбільш вигідне для залучення інвестицій – але в нас немає первинного інструменту?! Тобто, ми навіть не даємо надрокористувачам можливості звертатися [по спецдозволи]. Тому що, про що вони будуть звертатися, якщо немає переліку ділянок, по які вони можуть звертатися? То про що ми можемо казати далі?
Тому у мене величезне прохання: давайте збиратися і спілкуватися з цього питання, давайте зустрічатися з РНБО і напрацьовувати дорожню карту: в який бік ми йдемо, чого хочемо досягнути?
Якщо ви хочете сказати, що ми заморожуємо цей перелік і не надаємо перелік для зовнішнього інвестора – тому що це не відповідає інтересам держави, то давайте це так і зафіксуємо на якийсь період. Якщо ви так не кажете, то давайте напрацюємо разом запобіжники. Якщо ви кажете, що ці запобіжники вже напрацьовані – ми від вас їх чекаємо. Чекаємо від Міндовкілля текст законопроекту, який ми маємо потім подавати на розгляд Верховної Ради. Будь ласка, давайте рухатися. У нас рік пройшов, ми ніде не зрушилися взагалі ні на крок в цьому питанні.
Роман Опімах: Невеличкий коментар по стратегічних корисних копалинах. Ми 100% за діалог, і висловлювали з самого початку бажання брати в ньому участь, але все ж таки, давайте будемо реалістами. У нас є перелік ділянок на конкурси з укладання угод про розподіл продукції (там є такий запобіжник – це комісія, яка дивиться безпосередньо на інвестора).
Жодної заявки під час війни, на корисні копалини, які там зазначені (а там є і титан, і решта, які можуть бути використані при виробництві військового озброєння) – заявок не надійшло.
Олег Бондаренко: Романе Євгеновичу, але, можливо, це наслідок того, що у нас немає дієвого механізму УРП на корисні копалини, які відрізняються від вуглеводнів? Можливо, у нас закон про УРП взагалі не достатньо прописаний в тій частині? Можливо, інвестори не хочуть йти в таку співпрацю з державою – стосовно розподілу продукції?
Роман Опімах: Полеміку можна проводити, вивчати більш детально це питання, але з досвіду моєї участі у міжнародних конференціях, на сьогоднішній момент великої черги з інвесторів не стоїть. Зі зрозумілих причин. Це, знову ж таки скажу, капіталомісткі і тривалі в часі проекти.
Зі свого боку, ми робимо підготовчу роботу, збираємо геологічну інформацію. Те, що можемо, перекладаємо англійською мовою, робимо інтерактивну карту – щоб, коли буде відмашка «можна проводити», ми ці матеріали надали і залучили НЕ ЛИШЕ українських інвесторів, які сьогодні готові, але також іноземних, з відповідним досвідом роботи.