БАГАТСТВО НАДР – СИЛА КРАЇНИ

 


UA EN
UA
ГоловнаМедіаНовиниРік під знаком боротьби. Що відбувалося в газодобувій галузі України протягом 2015 року

Рік під знаком боротьби. Що відбувалося в газодобувій галузі України протягом 2015 року

05 січня 2016
Буквально напередодні публікації цієї статті видобувна галузь отримала приємну новину: Верховна Рада України проголосувала за законопроект №3688, в результаті чого були внесені зміни до Податкового кодексу України, в тому числі в частині рентних платежів. Це стало найбільшим довгоочікуваною подією для газодобувної галузі. Історія боротьби за помірні податки для галузі почалася рік тому - наприкінці грудня 2014 р. ті ж парламентарі підтримали ініціативу Кабінету Міністрів і перетворили своїм голосування тимчасово збільшені ставки ренти в постійну норму чинного податкового кодексу. Підвищені ставки податків видобувні компанії застосовували ще з середини 2014-го, але тоді ця міра подавалася як тимчасова, життєво важлива державі для наповнення неабияк спорожнілого бюджету і не викликала критичних оцінок. Компанії пішли назустріч потребам державної скарбниці. Але як постійно діючі ставки 55% і 29% для приватних компаній, 70% для державної ПАТ «Укргазвидобування» і компаній, які працюють за договорами спільної діяльності, - таке фінансове навантаження стало занадто високим для того, щоб можна було інвестувати в буріння, геологічні роботи і навіть ремонт свердловин... При цьому навіть не йшлося про розробку нових родовищ у той період, коли Україні кожен власний кубометр газу важливий.
 
Згідно з інформацією Державної служби статистики України, видобуток природного газу в Україні в січні-листопаді 2015 року, без урахування анексованого Росією Криму, скоротився порівняно з січнем-листопадом 2014 року на 2% - до 17,8 млрд кубометрів. Прогнози на початку року були менш оптимістичні і падіння за підсумком 2015 року передбачалося на рівні 4%. Утримати показники видобутку вдалося завдяки інвестиціям попередніх років, але продовження реалізації жорсткої фіскальної політики в подальшому могло привести до стрімкого падіння в найближчі роки. Але завдяки активній позиції протягом року представників видобувних компаній і передноворічної ініціативи парламентарів, а особливо членів Комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, вже з січня 2016 р. до приватних компаній будуть застосовувати ставки рентних платежів за користування надрами в розмірі 14% за видобуток газу з покладів понад 5000 метрів, 29% за видобуток газу з покладів до 5000 метрів і для ПАТ «Укргазвидобування» (с 1 квітня 2016). Висока ставка податку продовжить застосуються тільки до компаній, що працюють по ДСД. Повернення до раніше діючих ставок може стимулювати компанії активніше інвестувати у видобуток і нарощувати обсяги видобутих запасів. Нагадаємо, що приріст видобутку природного газу приватними компаніями в 2014 р. склав близько 33 - 34%, але в цілому видобуток природного газу в Україні в 2014 році скоротився в порівнянні з 2013 роком на 3,4% - до 19,7 млрд кубометрів. У 2013 році видобуток газу збільшився в порівнянні з 2012 роком на 1,7% - до 20,4 млрд кубометрів.
 
Високі податки, які вводилися для галузі, напрявляли до загального фонду бюджету і далі розподіляли для фінансування субсидій. Коштів держбюджету катастрофічно не вистачало для фінансування геологорозвідувальних робіт. Так, наприклад, за підсумками 11 місяців 2015 року обсяги розвідувального та експлуатаційного буріння по підприємствах нафтогазпрому скоротилися на 5% і 15% відповідно, в порівнянні з аналогічними показниками 11 місяців 2014. Це означає вкрай важке фінансове становище державних геологорозвідувальних підприємств. Чому ці тенденції стануть в результаті стримуючим чинником розвитку видобутку природного газу в Україні? Справа в тому, що для нарощування обсягів видобутку природного газу необхідний позитивний приріст розвіданих запасів. Але вже кілька років приріст запасів газу в Україні негативний і цю тенденцію потрібно змінити найближчим часом. Адже перед Україною стоїть завдання: зробити все можливе для розвитку внутрішнього видобутку газу для заміщення імпортованого ресурсу. Серйозність намірів Уряд підтвердив постановою КМУ № 375-р від 25 березня 2015 року, в якому закріплена дорожня карта реформ в енергетичному секторі.
 
Протягом 2015 - 2016 рр. передбачена розробка та надання на розгляд Уряду для подальшого внесення на розгляд парламенту певних документів у сфері надрокористування:
- Зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування видобувних компаній з урахуванням кращої світової практики. Із зареєстрованих з початку лютого більше 10 законопроектів вдалося прийняти компромісний варіант змін до Податкового кодексу України наприкінці грудня 2015 р. Тут же потрібно сказати про розподіл рентного податку. До Верховної Ради внесені 2 законопроекти про перерозподіл між бюджетами різних рівнів коштів, отриманих від оплати ренти за видобуток нафти, природного газу і газового конденсату. Мета - розвиток адміністративно-територіальних одиниць та громад, на території яких ведеться видобуток вуглеводнів за рахунок зарахування частки відповідної рентної плати до місцевих бюджетів. Це хороша ініціатива, але це не вплине на розвиток газовидобувної галузі. Відповідно до Бюджетного Кодексу, рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу і газового конденсату зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі. Асоціація «Надрокористувачі України» вважає за необхідне збільшити надходження до спеціального фонду державного бюджету від ренти і таким чином дати можливість збільшити фінансування геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів Державного бюджету.
- Проект Кодексу про надра в новій редакції. На жаль, ні нового кодексу, ні проекту документа надрокористувачі не побачили, хоча брали активну участь у напрацюванні його положень. Можливо, в деякій мірі нестабільність відносин з Російською Федерацією як одним з постачальників імпортного ресурсу і стабільно високий попит на природний газ на внутрішньому ринку дасть імпульс доопрацювати кодифікований документ добувної галузі і в 2016 проект з'явиться на суд громадськості.
- Комплексний аудит приватних і державних користувачів нафтогазоносних надр, аналіз стану виконання програм робіт на ділянках надр та анулювання дії спеціальних дозволів, за якими відповідно до закону не виконується програма робіт у повному обсязі. Така робота почалася, але про реальні результати поки говорити рано.
- Розробка програми поступової відмови від не менше 5% спецдозволів, виданих держпідприємствам, по яких не передбачається можливість виконати програму робіт у повному обсязі. Так само як і робота над Кодексом про надра, робота над програмою відбувається у форматі робочої групи.
 
Крім ініціатив, закріплених урядовою постановою, розвивати газовидобуток можна за допомогою застосуванні такого інструменту як Угоди про розподіл продукції. Поки Україна не має успішних прикладів реалізації таких проектів, але позитивний досвід є у багатьох країн світу. У Верховній раді 4 вересня 2015 зареєстрований законопроект №3042 про внесення змін до закону про УРП. Зміни спрямовані, в тому числі, на уточнення і дерегуляцію процедури укладення УРП на основі виданих раніше спеціальних дозволів. така модель видобутку вуглеводнів повинна гарантувати особливі податкові стимули і в теж час СРП перекладає на інвестора основні ризики з розвідки і видобутку. Основна відмінність: фіскальний перерозподіл результатів здійснюється через механізм розділи саме продукції, тобто газу або нафти, але не через податки, що типово для інших механізмів. І разом з тим компанія-інвестор отримує відшкодування вкладених інвестицій у вигляді «cost gas» відповідно до умов УРП. А решта видобуті вуглеводні розподіляються між державою та інвестором. Це прогресивна модель і поліпшення законодавчого регулювання СРП може допомогти Україні залучити більше інвесторів.
 
Останніх стримує сукупність факторів нестабільності, яка супроводжує інвестиційні проекти у сфері видобутку вуглеводнів в Україні. Сюди відноситься і динамічний зміна фіскального режиму, і навпаки - зволікання землевідведення, яке відповідно до законодавства має відбуватися в період 6 місяців, а на практиці розтягується на кілька років. Або, наприклад, при отриманні промислового припливу нафти і газу в розвідувальних свердловинах здійснюється їх переведення в категорію видобувних і в такому випадку необхідно розробляти проект відведення земельної ділянки в довгострокове користування відповідно до галузевих стандартів і Земельним кодексом України із зміною цільового призначення цих земельних ділянок. До отримання правовстановлюючого документа на земельну ділянку необхідно зупинити облаштування продуктивної свердловини, законсервувавши її на період оформлення права на земельну ділянку. Це призводить до зривів термінів будівництва трубопроводів-шлейфів до свердловин і введення їх в експлуатацію, зменшує надходження до бюджетів. З метою врегулювання цього дуже складного питання розроблений і підтриманий профільним парламентським комітетом законопроект №3096, покликаний спростити земельні питання видобувної галузі.
 
Незважаючи на те, що в правовому полі протягом 2015 можна відзначити багато ініціатив, спрямованих на розвиток галузі. Але до реалізації їх на практиці справа так і не доходить. Як результат: протягом року в Україні завершили участь у проектах такі великі видобувні компанії як Shell, Chevron, а українські надрокористувачі взяли паузу до кращих часів. Протягом року практично не було активних дій з розробки нової редакції Кодексу про надра та інших дій згідно дорожній карті. Але в новій редакції, яка повинна з'явиться в 2016 р, нормативно-правовий акт повинен являти собою єдиний кодифікований документ, що регулює всі відносини у сфері надрокористування: питання оформлення дозвільних документів щодо землевідведення; права власності на надра; видачу спеціальних дозволів на користування надрами; видобуток сировини та контролю за цим процесом; регулювати порядок доступу до геологічної інформації, цифровій базі родовищ; відведення земельних ділянок для реалізації проектів з видобутку, і т.д. І в рамках цієї роботи повинна бути врахована позиція видобувних компаній, профільних асоціацій, громадських організацій, міжнародних експертів. Незважаючи на те, що питань багато, але комплексна реформа законодавчого поля сьогодні вкрай важлива для України і зміна законодавства має проходити досить швидко, починаючи вже з першої декади 2016, щоб в найближчі 3 - 5 років можна було побачити перші результати цієї роботи.