Україна втрачає довіру інвесторів. Газу не буде?

Американська Chevron відмовляється від проекту в Україні з причини зрослих ризиків або все ж через присутність в Угоді про розподіл продукції з освоєння Олеської площі компанії "Сім'ї" побіжного Януковича? Аналіз ситуації свідчить, що, незалежно від мотивів Chevron, уряд України повинен винести уроки з поки безславної історії укладання УРП і в сучасних умовах зробити ставку не на масштабність, а на операційну привабливість нафтогазових проектів в нашій країні. Претендентів хоч і поменшало, але все ж святе місце порожнім не буває: дочірня компанія італійської Eni - Eni Ukraine Llc готова продовжувати роботу над нафтогазовими проектами на території України. Для Києва це реальний шанс почати відновлювати репутацію сумлінного партнера в очах потенційних інвесторів у вітчизняний енергосектор.

 

Чим викликана пауза Chevron, або Спонукальні мотиви відмови американської компанії від проекту на Олеській площі

 

Термін підписання операційного договору як невід'ємної складової Угоди про розподіл продукції (УРП) між американською Chevron і урядом України сплив 18 грудня 2014 (див. ZN.UA №46 від 6 грудня 2014, "Чиї ви, надра, будете?" ). Але ще 15 грудня з'явилася інформація про те, що американська компанія вирішила в односторонньому порядку вийти з проекту по освоєнню Олеської площі, відправивши українському уряду офіційний лист-повідомлення. За даними джерел ZN.UA, в цьому листі зазначено перелік конкретних причин відмови від укладеної угоди. Головна з них - Мінфін не виконав свої зобов'язання за договором в частині оподаткування учасників УРП. При цьому в самій компанії Chevron офіційно і публічно так і не пояснюють причин виходу з проекту в Україні.

 

Вітчизняні чиновники, близькі до переговорного процесу, навпаки, стверджували, що Україна виконала всі умови для підписання з Chevron операційного угоди з геологічного вивчення та подальшої видобутку так званого сланцевого газу на Олеській площі (Івано-Франківська та Львівська обл.).

 

Члени уряду продовжували випромінювати оптимізм навіть тоді, коли стало зрозуміло, що у СРП по Олеській площі великі проблеми. А 18 листопада голова правління НАК "Надра України" Ярослав Климович навіть заявив, що "всі умови для початку роботи з боку держави виконані". За словами джерела ZN.UA в Міненерговугільпромі, однією з причин рішення Chevron про вихід з проекту по освоєнню Олеської площі є необхідність перегляду на вимогу української сторони підписаного в 2013 р договору до Угоди про розподіл продукції. Українська сторона вимагає виключити з УРП "фірму-прокладку" - ТОВ "СПК-Геосервіс", яку пов'язують з колишнім міністром екології, екс-главою Міненерговугільпрому Едуардом Ставицьким і збіглим екс-президентом Віктором Януковичем.

 

"Їм (Chevron) довелося б втратити мінімум рік-два на процедуру узгодження нового договору. І вони вирішили взяти паузу на роботи", - сказало джерело ZN.UA, знайоме з ситуацією. "Швидше за все, більш доцільно було б викупити за невеликі гроші цю прокладку, але такий сценарій не був реалізований", - додало джерело.

 

Але проблема заморожування проектів з видобутку енергоресурсів в Україні за участю Chevron і Shell (остання раніше припинила проект освоєння Юзівської площі), а також з іншими потенційними інвесторами набагато глибше. Тому вже навіть аналіз причин цієї проблеми дозволить уникнути помилок в майбутньому і, відповідно, може кардинально змінити ситуацію з видобутком енергоресурсів в країні.

 

Американська Chevron пройшла складний шлях від перемоги на відкритому конкурсі і до погоджень тексту договору з місцевими громадами та підготовки операційного угоди. І коли вже, здавалося б, всі труднощі подолані, компанія Chevron вирішила відмовитися від проекту. Так чи інакше, для цього повинні бути вагомі причини. Крім озвучених причин відмови американської компанії від участі в УРП, існує ще багато інших, не менш важливих, які, очевидно, і змусили Chevron змінити свою думку про український проект.

 

По-перше, політична та економічна криза в Україні різко підвищив ризики, пов'язані з реалізацією проекту. По-друге, падіння цін на вуглеводні у світі актуалізувало питання про доцільність нових дорогих проектів. По-третє, в Україні існують проблеми суто технічного характеру. Наприклад, обсяг послуг вітчизняних сервісних компаній, які можуть бути задіяні у великих нафтогазових проектах, мізерно малий. А завозити сюди іноземні сервісні компанії - це час і дуже великі гроші.

 

З урахуванням усіх цих факторів можна сказати, що вихід Chevron з проекту по Олеській площі - цілком очікуваний і, з її точки зору, раціональний крок.

 

Непохитний фіктивний учасник УРП

 

Спочатку планувалося, що Shell і Сhevron будуть видобувати так званий сланцевий газ в Україні разом з українськими партнерами - спільними підприємствами, створеними за участю державної НАК "Надра України" (частка в СП - 90%) і маловідомої компанії ТОВ "СПК-Геосервіс" (10% в СП). Ці СП (відповідно "Надра Юзівська" і "Надра Олеська") є українською стороною угод про розподіл продукції з Shell і Сhevron по Юзівській і Олеській площах.

 

Як відомо, тліючий скандал у зв'язку з газовою фірмою- "прокладкою" Януковича-Ставицького "СПК-Геосервіс" триває з 2013 р Навесні 2014-го екс-глава Мінекоресурсів Мохник впевнено заявляв, що в уряду є чотири варіанти вирішення проблеми 10-відсоткової частки ТОВ "СПК-Геосервіс" в УРП з Shell по Юзівській площі на користь державної компанії. Екс-міністр пояснював тоді, що таке рішення було прийнято постмайдановскім урядом у зв'язку з підозрою про наявність корупційної складової при створенні СП "Надра Олеська" (див. ZN.UA №14 від 18 квітня 2014, "Уряд вирішив перекрити Януковичу доступ до майбутньої видобутку нетрадиційного газу в Україні "). Передбачалося, що "СПК-Геосервіс" поступиться свою частку в ТОВ "Надра Юзівська" і ТОВ "Надра Олеська" іншим компаніям або ж "Надра Юзівська" і "Надра Олеська" взагалі виведуть з УРП.

 

Однак, як з'ясувалося, з квітня по грудень 2014 ця проблема так і не була вирішена. Компанія "СПК-Геосервіс" не йде ні на які компроміси. Її власники як і раніше "дуже хочуть допомагати Україні видобувати газ".

 

Масштаби не отриманої державою прибутку і втрат місцевих громад

 

Зараз важко оцінити потенційні втрати держави у зв'язку з відходом Chevron. Згідно з угодою, на початковому етапі геологорозвідки компанія зобов'язалася інвестувати за проектом УРП на Олеській площі 350 млн дол., А за сприятливого збігу обставин за весь час проекту інвестиції могли досягти 10 млрд дол. Але ця цифра досить умовна, особливо коли реальні роботи ще не проводилися , та й наявність промислових запасів газу не підтверджено.

 

Зате можна з упевненістю говорити, що для України, в першу чергу, для уряду Арсенія Яценюка і особисто президента Петра Порошенка рішення Chevron піти з України - великий удар. Одна з найбільших і дуже агресивних нафтогазових компаній у світі, тим більше із США, головного союзника нашої країни на міжнародній арені, своїм рішенням винесла вирок Києву - іноземних інвестицій в Україні не буде.

 

Зі свого боку, українська влада за десять останніх місяців 2014-го зробили все для того, щоб відлякати потенційних інвесторів, особливо в газодобувному бізнесі. Весь рік уряд веде справжню війну з незалежними газодобувними компаніями і будь-якими методами намагається знищити приватну здобич. З найгучніших ініціатив Кабміну - спроба змусити приватні компанії закачувати половину видобутого газу в підземні сховища, на щастя для приватників, залишилася не реалізованою. Інше нововведення уряду - постанови №596 і 599 від 7 листопада, а потім і фінальне №647 від 26 листопада, згідно з яким 162 великих промислових споживача зобов'язали купувати природний газ тільки у НАК "Нафтогаз України". Так уряд Яценюка вирішило в наказовому порядку перерозподілити ринок газу на користь державного "Нафтогазу", залишивши за бортом ринку недержавні видобувні компанії. І хоча спонукальні мотиви Кабміну зрозумілі (НАКу конче потрібні гроші на оплату імпортного газу і виплату боргу "Газпрому"), таке рішення явно зачіпало законні інтереси інших учасників вітчизняного ринку газу. Група приватних компаній змогла оскаржити урядову постанову в судовому порядку.

 

Зате уряду з серпня вдалося вдвічі збільшити податки на видобуток газу, підвищивши ренту з 28 до 55% від вартості газу при видобутку на глибині до 5000 м і з 15 до 29% при видобутку з більш ніж 5000 м (див. ZN.UA №31 від 5 вересня 2014, "Денис Фудашкін:" Ми не можемо дозволити собі за безцінь продавати надра ", або ...). У проекті держбюджету-2015 зменшення ставок ренти не тільки не передбачено, але і на продукцію, отриману в рамках договорів спільної діяльності приватних і державних видобувних компаній, а таких близько двох десятків, передбачається підвищити ставки ренти до 70%. Приватні газовидобувні компанії, що працюють в Україні, у відповідь вже згортають інвестиції, відмовляються від нових проектів з буріння та геологорозвідці. і це , як вони запевняють, тільки початок кінця.

 

Варто відзначити, що президент Петро Порошенко і його оточення знають про події у галузі, представники компаній регулярно звертаються з відкритими листами з проханням розібратися в що відбувається, але ніякої реакції з боку адміністрації глави держави немає. Коли стало відомо про відмову американців від українського проекту, заступник глави адміністрації президента Валерій Чалий заявив: "Ми будемо робити все можливе, щоб зберегти інвестиційні, інфраструктурні проекти, а також проекти в енергетичній сфері, які сьогодні вимагають політичної підтримки". Але дана заява, не підтверджене реальними діями, не справило належного враження ні на потенційних, ні на практичних інвесторів, зокрема, у видобувному сегменті енергоринку.

 

Ми не закликаємо однозначно повернути статус-кво газодобувних компаній, що працюють в Україні за договорами про спільну діяльність. Деякі їх учасники - вельми темні конячки. І це значить, що відповідні органи, насамперед, контролюючі ліцензійну діяльність у видобувній галузі, а також фіскальна служба України повинні навести лад у цьому сегменті ринку. Адміністративний заборона в цій справі не вирішує проблему, а тільки провокує невдоволення і непотрібні уряду підозри в бажанні переділити ринок "під своїх". Як в 2010-2013 рр. це робили під "Сім'ю" Януковича.

 

Чи потрібно це Яценюку, який 16 грудня в ході конференції в Європейському політичному центрі в Брюсселі вельми сміливо заявив, що з корупцією, принаймні, на макрорівні уряд України покінчило? Тепер Кабмін приступає до мікрорівня. Видобуток енергоресурсів за участю приватних компаній - це і є мікрорівень ...

 

Згадані вище дії урядів Яценюка щодо газовидобувників і бездіяльність адміністрації президента не залишилися не поміченими з боку Chevron, і оптимізму у американців щодо України сьогодні набагато менше, ніж рік тому. Але більше всіх від догляду Chevron постраждають місцеві влади Івано-Франківської та Львівської областей. Місцева влада небезпідставно сподівалися на УРП і розраховували, що проект принесе дивіденди місцевим громадам.

 

"Тільки на першому етапі за три роки Chevron готовий був інвестувати 350 млн дол. Це близько половини інвестицій, які Івано-Франківська область отримала за 20 років", - розповіла ZN.UA начальник управління економічних реформ, євроінтеграції та інвестицій Івано-Франківської ОДА Марія Ткачук.

 

В обласній державній адміністрації Івано-Франківської області не приховують, що за рахунок Chevron планували реалізувати соціальні та інфраструктурні проекти, вже навіть почали планувати поліпшення інфраструктури для готовності області до початку роботи у цій складній галузі. Це, наприклад, планування управління відходами від видобутку або ж централізоване водозабезпечення сільських територій. "Сьогодні люди в селах вживають воду з колодязів, контролювати якість якої немає можливості. Ми планували розширювати централізоване водопостачання, це дозволило б відбирати проби води кожні три години", - говорить М.Ткачук.

 

Незважаючи на заяву Chevron про вихід з проекту, в Івано-Франківській обласній держадміністрації сподіваються, що проект УРП по Олеській площі все ж буде реалізований. Принаймні, підтримка проектів у нафтогазовій галузі з боку місцевої влади забезпечена, як і лояльність жителів регіону.

 

Історія провалів УРП

 

Невдачу Chevron в УРП по Олеській площі можна було б списати на загальне незавидне стан української економіки, якби не той факт, що всі без винятку великі проекти в нафтогазовій галузі зазнали краху. А таких масштабних СРП планувалося мінімум п'ять. Перший конкурс - з розробки Прикерченської ділянки Чорноморського шельфу України в рамках УРП - був проведений в 2006 р урядом Юрія Єханурова. Тоді перемога дісталася ТОВ Vanco Prikerchenskay, дуже нерідний дочірньої компанії американської Vanco. Проте далі пішов цілий ряд подій, в результаті яких проект був заморожений. Головні перешкоди на шляху проекту з розробки Прикерченської ділянки створило уряд Юлії Тимошенко в 2007-2010 рр. У запалі боротьби з корупцією робота в рамках цього СРП була фактично блокована, згодом роботи за цим проектом так і не були розпочаті.

 

Другий проект СРП стартував у травні 2012 р, коли Shell була оголошена переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції на розробку Юзівської ділянки на території Донецької та Харківської областей. У січні 2013 Shell, ТОВ "Надра Юзівська" і уряд України підписали угоду про розподіл вуглеводнів. Угода передбачає поетапну розвідку, розробку і видобуток вуглеводнів. На першому етапі після комплексної екологічної, геологічної, соціальної та економічної оцінки території Shell планувалося пробурити до 15 пошукових свердловин протягом п'яти років. Але на сьогоднішній день ніяких робіт на ліцензійній ділянці компанія Shell не веде. Більше того, у зв'язку з військовими діями на території Донецької області проект довелося заморозити - Shell послалася на форс-мажорні обставини.

 

Але ще раніше Shell зіткнулася з серйозною протидією з боку всякого роду недержавних та екологічних організацій, а також політичних активістів, яких до цього в Україні ніхто не знав. Особливо жорстку критику планів Shell, та й у цілому розробки сланцевого газу вела організація "Український вибір" Віктора Медведчука. Це дало привід запідозрити, що за противниками розробки сланцевого газу коштує Москва, а провал великих газовидобувних проектів в Україні на руку "Газпрому", найбільшому експортерові газу на український ринок.

 

Ще два проекти УРП планувалося організувати на шельфі Чорного моря. У вересні 2013 консорціум інвесторів у складі ExxonMobil (очолила консорціум), Shell і OMV Petrum підписали з Кабміном України договір про розділ продукції з розробки Скіфської вуглеводневої площі на шельфі Чорного моря.

 

Наступне СРП Україна підписала в листопаді 2013 з компаніями Eni (Італія), Electricite de France (EDF, Франція) за участю ДАТ "Чорноморнафтогаз" і ТОВ "Води України" - в рамках проекту розробки нафтогазоносних площ Суботино, Абіха, Маячная і Кавказька на глибоководному шельфі Чорного моря. Але у зв'язку з окупацією Криму реалізація обох цих "шельфових" проектів зупинена. Таким чином, можна говорити, що жодне з п'яти СРП в нафтогазовидобувній галузі за весь час незалежності України так і не запрацювало. Кожен з перелічених проектів міг принести багатомільярдні інвестиції в економіку країни, але був зупинений ще на початковому етапі. У такій ситуації і з таким підходом до справи говорити про енергетичну незалежність або навіть про відмову від імпорту російського газу не доводиться.

 

Чи матиме уряд уроки з досвіду недобичі вуглеводнів?

 

З іншого боку, провал великих проектів СРП, зокрема Chevron по Олеській ділянках, дає можливість невеликим компаніям брати участь у розробці перспективних площ. Там, де зазнав невдачі один великий інвестор, може знайтися робота для десятка невеликих видобувних компаній.

 

Крім того, 23 грудня генеральний директор Eni Ukraine Llc (Київ) Луїджі Барберіс в ході зустрічі з главою Мінекоресурсів України Ігорем Шевченко заявив про намір цієї компанії продовжувати роботу над нафтогазовими проектами на території України. У 2012 р Eni купила 50,01% акцій ТОВ "Західгазінвест" (Львів). "Західгазінвест" володіє ліцензіями на розробку дев'яти родовищ сланцевого газу в Західній Україні загальною площею близько 3,8 тис. Кв. км. Сьогодні Eni Ukraine Llc розраховує на підтримку з боку українського уряду в питаннях узгодження плану робіт.

 

 

30 грудня 2014

uaenergy.com.ua