2.12.21. Дзеркало тижня.
Автори: Анатолій Вдовиченко, Голова Спілки буровиків України, академік Академії технологічних наук України
В’ячеслав Шестопалов, академік НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук, професор
Сергій Стовба, головний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, доктор геологічних наук
Ірина Соколова, незалежний експерт для Єврокомісії з питань розробки політики мінеральних ресурсів
Приведення українського законодавства щодо користування надрами у відповідність до найкращих світових та європейських практик — ключове завдання України, яка не перший рік б’ється над поліпшенням свого інвестклімату та мріє про включення до світових ланцюгів створення доданої вартості.
Коли нарешті рішенням РНБО уряду було доручено в шестимісячний строк подати до парламенту нову редакцію Кодексу про надра, експертна спільнота була сповнена оптимізму. Та де там. Зазначене рішення прийняли у грудні 2019-го, минуло шість місяців, але замість завершеного проєкту кодексу уряд спромігся лише утворити робочу групу, причому традиційно із нефахівців, відібраних кулуарно.
Коштувала розробка проєкту 1,5 млн євро, що значно перевищує, наприклад, увесь бюджет геологічної галузі України на 2020 рік. На щастя, кошти взяли не з наших податків, а за рахунок технічної допомоги ЄС. Утім, погодьтеся, складно відстоювати власні економічні інтереси за чужі гроші. Хай там як, фінальну версію проєкту експерти побачили лише у грудні 2020-го. І можна було б пробачити затримку з розробкою документа, якби він вийшов високоякісним, але дива не сталося.
Лінк: https://zn.ua/ukr/economic-security/projekt-kodeksu-pro-nadra-jakoho-krashche-ne-bulo-b.html